Психологія

Затишні люди приносять нам справжнє щастя

Ти якось раптом усвідомлюєш, що ця людина вже близька і рідна. Неважливим стає навіть той факт, що з моменту вашого знайомства пройшло пару тижнів, днів або хвилин. Просто в компанії таких людей ти неначе сам стаєш кращим, теплішим і гармонійнішим.

Підписуйся на "Психологію стосунків" у Фейсбуці!

Одного разу в житті кожної людини обов’язково з’являються абсолютно нешкідливі, дуже щирі і відкриті – затишні люди.

При знайомстві з ними тобі хочеться нескінченно посміхатися, та й взагалі відчуття щастя якось непомітно накриває з голови до ніг.

Зустрічі з такими людьми проходять занадто швидко, тому що ти починаєш не помічати часу, випитих чашок чаю і зміни обговорюваних тем. Ти якось раптом усвідомлюєш, що ця людина вже близька і рідна. Неважливим стає навіть той факт, що з моменту вашого знайомства пройшло пару тижнів, днів або хвилин.

Просто в компанії таких людей ти неначе сам стаєш кращим, теплішим і гармонійнішим.

У моменти розставання хочеться дуже міцно обійняти цю чарівну людину, адже тільки з нею ти можеш бути самим собою, тільки їй можеш викласти все, що так давно чекає свого слухача у тебе в душі.

Ти, здається, готовий піти слідом за нею навіть у незвідані далі, підкорювати моря і океани, куди завгодно, лише б відчувати цей невимовний «затишок».

Одного разу тобі раптом хочеться стати таким же. Хочеться випромінювати тепло і світло, дарувати іншим людям радість і робити добро.

Тоді ти відриваєшся від своїх надто важливих справ і готуєш батькам, що приходять після роботи без сил, смачну вечерю, тоді ти пишеш друзям, які давно не чули від тебе звісток, що скучив і не проти зустрітися днями, тоді ти відкриваєшся сам для себе з зовсім іншого боку.

Бути затишною людиною – дуже приємно, хоча і неймовірно важко, адже в сучасному світі люди звикли отримувати, занадто рідко віддаючи щось натомість. Але варто ж спробувати? Вірно?

За матеріалами