Психологія

Які дві частини мозку визначають «реальність», в якій Ви живете

Нещодавно в книзі Річарда Антоні Вілсона «Прометей повсталий» прочитав одну фразу, яка мене відразу ж «зачепила». Вона дає ключ до досить сильних змін в житті. Якщо Ви самі цього захочете.

Підписуйся на нашу сторінку у Фейсбуці!

Перед тим, як цю думку озвучити, невелика прелюдія, щоб було ясно, що до чого. І хто куди.

Як би банально це не звучало, але всі ми живемо в своєму власному світі, який помилково приймається багатьма за об’єктивну реальність.

Все, що ми знаємо про цю саму «об’єктивну» реальність, – це лише сукупність отриманих нами відчуттів, які пройшли через химерні фільтри нашого розумового апарату (розуму, мозку, логіки – називайте, як хочете), сформованого під впливом часом вкрай суб’єктивних переконань, вірувань і розумового апарату наших батьків, вчителів, друзів, ЗМІ і т. п., які, в свою чергу, сформувалися під впливом…

Тобто, це суб’єктивність, навіть не в квадраті або кубі, а в нескінченно великій мірі. І Ви досі вважаєте, що сприймаєте «об’єктивну» реальність? І що інші сприймають її так само?
Тим часом ми повертаємося до згаданих фільтрів. Можна їх називати переконаннями, установками, вірою – не має значення. Важливим є те, що налаштовані вони таким чином, щоб Вам було зручно вірити в те, що Ви самі хочете вірити.

І тут я дозволю собі невелику цитату з книги:

«Як зауважив д-р. Леонард Орра, людський мозок поводиться так, ніби він складається з двох частин: думати і доводити. Думаючий може думати практично про все. Як показала історія, він може думати, що Земля спочиває на спинах нескінченних черепах, або що вона всередині порожня, або що вона пливе в просторі. У це вірять мільйони людей.

Порівняльна релігія та філософія показують, що думаючий мозок може вважати себе смертним, безсмертним, одночасно смертним і безсмертним (якщо брати до уваги реінкарнаційну модель) або навіть неіснуючим (буддизм). Він може думати, що живе в християнському, марксистському, науково-релятивістському або нацистському світі – і це ще далеко не всі варіанти. Як часто спостерігалося психіатрами і психологами, думаючий мозок може придумати собі хворобу і навіть одужання.

Мозок, що доводить – це набагато простіший механізм. Він працює за єдиним законом: що б не думав думаючий, мозок що доводить –  це доводить.”

Вдумайтеся в цю фразу. Вона проста і одночасно відкриває очі на багато речей.

Хтось думає, що «нагороджений»  первородним гріхом, за який він отримує всілякі антигуманні покарання, а хтось вірить в невідворотність кармічної інквізиції за те, що наколобродив (ну, пожив в своє задоволення) в минулих життях.

І обидва вони викладуть Вам бездонний мішок доказів на користь своєї реальності або, простіше кажучи, світогляду.

І якщо думаючий мозок думає досить пристрасно, доводить доведе цю думку так послідовно, що вам вже ніколи не вдасться переконати цю людину – навіть під дулом пістолета (згадайте про всіляких камікадзе і «шахідів»).

Те, що для одного – покарання за гріхи, для іншого – підступи долі, для третього – невезіння, а для четвертого – всього лише випадковість чи збіг. Одну і ту ж подію кожен  інтерпретуватиме по-своєму, відповідно до того, як прийдеться її доводити.

А тепер загляніть всередину себе і згадайте, що зазвичай думає Ваша думаюча половина?

Що Вам щастить не частіше, ніж випадає рожевий сніг? Що стати багатим важче, ніж бомжу спокусити Мадонну, і взагалі, «чесним шляхом стільки грошей не заробиш»? Що від положення зірок на небі Ваше життя залежить більше, ніж від Вас самих? Чи не правда, у Вас є купа доказів на користь цих «думок»? Що ж, це тільки Ваш вибір.

Але ж з таким же успіхом можна вірити в те, що життя – досить просте.

Що розбагатіти можна без особливих зусиль і надривання пупка. Що успішним бути дуже легко. Що знайти свою другу половину дуже просто. Що Ви самі визначаєте своє майбутнє.

Адже набагато краще, якщо інша половина, що доводить буде доводити саме це, а не ті обмеження і установки, що роками накопичувалися в неосяжних просторах Вашій пам’яті. Раз вона існує, то нехай хоча б робить корисну роботу. Нехай попрацює на Ваше благо, а Ви допоможете їй в цьому.

Як мінімум Ви станете набагато спокійнішими, впевненішими в собі і щасливішим. А як максимум Ваша «реальність» дійсно стане комфортнішою для Вас.

Принаймні, докази цього Ви завжди знайдете…

За матеріалами