Психологія

Яка у вас самооцінка?

Самооцінка… Це слово ми чуємо на кожному кроці, особливо коли мова заходить про психічне здоров’я. Починаючи з 1970-х в школах багатьох країн особлива увага приділяється тому, щоб заохочувати дітей краще до себе ставитися. Вважається, що висока самооцінка – основа впевненості в собі і засіб боротьби з депресією, якщо така спостерігається у дитини з раннього дитинства. Чим менше у дитини буде негативних суджень про себе, тим успішнішою вона стане не тільки в навчанні, але і у житті в цілому.

Що ж таке самооцінка? Визначення досі досить розпливчасте. Деякі ставлять її в один ряд з нарцисизмом або з умінням пробивати собі шлях наверх. Але на відміну від справжнього нарцисизму, адекватна самооцінка передбачає володіння здорової емпатією.

Говорячи простими словами, самооцінка – уявлення людини про власну цінність. Вона може спиратися на зовнішній успіх (кар’єра, освіта, фінансове благополуччя) або бути зобумовлена внутрішніми факторами: емоційним станом і уявленнями про сенс життя. Чи вважає людина себе доброю, тривожною, чи відчуває сором? Це лише деякі складові комплексу складних почуттів, на яких базується самоідентифікація і відчуття цінності.

Психолог Роберт Файрстоун в книзі «Особистість під загрозою» пише: «Самозакоханість передбачає придуманий образ себе, який формується, коли батьки порожніми похвалами і фальшивою підтримкою підміняють справжню любов і визнання, які вони не здатні дати дитині».

Коли батьки вселяють дитині, що вона найкраща, а сама дитина знає, що це не так, життєві цінності і власні зусилля в її очах девальвуються. Порожні компліменти породжують в ній заздрість і зарозумілість та, в кінцевому рахунку, нарцисизм. Здорова самооцінка передбачає неупередженість і здатність витримувати різні варіанти зворотного зв’язку (не тільки похвалу, але і критику).

Натаніель Бранден, який досліджував це явище, стверджував: «Немає жодної психологічної проблеми, від тривожності, депресії, страху близькості або провалу, до насильства в сім’ї та розбещення дітей, яка б не зводилася в кінцевому рахунку до проблеми низької самооцінки».

Вимірювання її рівня – процес в значній мірі суб’єктивний. Одна з найпоширеніших методик – так звана шкала самооцінки Розенберга. Учасник тестування повинен визначити, наскільки він згоден або не згоден з кожним із запропонованих йому 50 тверджень.

Самооцінка не вроджена властивість. Все, що переживає людина, так чи інакше сприяє її підвищенню або зниженню. Але навіть якщо дитині довелося зіткнутися з несприятливими зовнішніми факторами, емоційна підтримка батьків може допомогти сформувати здорове ставлення до себе. І навпаки, різка критика з їхнього боку, фізичні покарання, холодність, висміювання потенційно загрожують зруйнувати самооцінку.

Якщо у вас висока самооцінка, то, швидше за все, ви:

  • завжди знаєте, що сказати з того чи іншого питання,
  • відчуваєте впевненість, а не вину,
  • рідко стурбовані,
  • вірите, що здатні досягти цілей,
  • вважаєте себе рівним іншим людям,
  • цікаві самі собі,
  • вмієте вирішувати проблеми, не вдаючись до маніпуляцій,
  • справляєтеся з життєвими колізіями, не впадаючи в паніку,
  • відстоюєте те, що у що вірите.

Якщо у вас низька самооцінка, то, швидше за все, ви:

  • боїтеся залишатися наодинці з собою,
  • сумніваєтеся у своїй здатності досягати успіху,
  • вибираєте «не тих» партнерів,
  • критикуєте інших,
  • не вмієте бути гнучким,
  • схильні відчувати сором з різних приводів,
  • схильні до депресії,
  • ставите чужі інтереси вище за власні,
  • страждаєте тривожністю.

Як підвищити самооцінку? Один із шляхів – відважитися вийти із зони комфорту, щоб отримати новий досвід. Навчитися покладатися на себе – значить зробити перший крок до усвідомлення своєї цінності.

За матеріалами

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Будь ліпшою. Будь розумнішою та мудрішою! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20