Як з’являлися прізвища різних народів?

Кожна прізвище окремо взятого народу унікальне. На даний момент існує безліч словників, що описують історію походження різних прізвищ. Чимало видано книг… Проте інтерес до даної теми у більшості людей не згасає і до цього дня.

Процес утворення прізвища відображає особливість сприйняття світу і пошуку свого місця в ньому. Прізвище – раніше сформовані народні традиції, окремі елементи способу життя, вибору напрямку розвитку культури і віросповідання.

Простежується в ньому і історія, і територіальне розташування того чи іншого народу. Часом прізвища, при вимові яких ми чуємо щось невловимо знайоме, кажуть нам про єдність загальнолюдських цінностей. Без прив’язки до місця, часу, культури…

Західнослов’янські і слов’янські прізвища

У східних слов’ян було безліч самих різношерстих прізвищ, тому спроби вчених розділити їх на окремі народи не завжди увінчувалися успіхом. Процес цей був складним і копітким.

Більшість східнослов’янських прізвищ з’являлося на світ або від по батькові, або від прізвиська людини. Але бували випадки, коли визначальним чинником ставала приналежність до певної професії.

Як ви думаєте, звідки пішла відоме прізвище Співак? Виявляється, так в старовину називали співаків.
А Коваль? Звичайно ж, вказували на приналежність до певного виду ремесла.

Полювання і тваринництво займали більшу частину часу в житті слов’ян. Проводячи паралелі між поведінкою людей і тварин, стали з’являтися такі прізвища, як Вовченко, Баранов. Цікаво і те, що люди не самі нарікали себе подібними прізвиськами. Одного разу вони були дані кимось, а в подальшому просто передавалися з покоління в покоління. Так і закріплювалися в історії, переходячи від батька до сина.

Аналогічним чином на світ з’являлися прізвища західних слов’ян – поляків і чехів. Спочатку це були просто імена і прізвиська, що відображають якісь зовнішні особливості або характер людини (наприклад, Неруда в перекладі з чеської означає «злий»). А потім вони непомітно переходили і до його нащадків.

Французькі прізвища

XI століття стало для Франції відправною точкою в появі перших прізвищ. Причиною послужило стрімке зростання населення. Необхідність у відмінності людей стояла гостро, як ніколи.

Указ Франції зобов’язував народ зробити вибір власного прізвища для всіх членів сімейства. Дане нововведення далеко не всім припало до душі і за смаком. Тому високопоставлені особи без докорів сумління замінювали свої прізвища на часом безглузді прізвиська. Взяти, наприклад, Карла Шостого Божевільного. Звучить трохи дивно, погодьтеся?

Відбивався в прізвищах і громадський статус громадянина, який французи поважали понад усе. Бували й курйозні випадки, коли людині, поза його волею, давали прізвище з безглуздим дослівним перекладом («рогоносець», «речовий мішок» або «довгий гарбуз»).

Французькі прізвища краще слухати, адже звучать вони досить мелодійно. І ні в якому разі не намагатися їх перекладати.

За матеріалами

Підписуйся на нашу сторінку у Фейсбуці!