Як зупинити гикавку?

Злі духи або інші надприродні сили, а також таємні недоброзичливці, які не винні у виникненні у людини гикавки. Хоча сьогодні можна зрозуміти ескімосів і древніх китайців, які дотримувалися колись подібних думок: адже у них в розпорядженні не було досягнень в області анатомії, нормальної та патологічної фізіології людини, клінічних, лабораторних досліджень.

Так все-таки чому ж раптово доводиться залишати всs справи і переключати увагу на незрозуміле явище: організм видає дивні звуки одночасно з ритмічними судорожними скороченнями грудної клітини?

Можливо, новонароджений при годуванні наковтався повітря. Тоді його досить потримати особливим чином – «стовпчиком», щоб повітря могло вийти, а в перспективі прикладати дитину до грудей трохи інакше, правильно. Або змінити соску: не виключено, що отвір в ній завеликий, молоко «б’є струменем», в той час як треба щоб вводилося в рот малюка по краплях. Тоді дитина зможе харчуватися спокійно, без поспіху, не буде гикати.

Аналогічна ситуація є типовою і для дорослих людей, які, всупереч етикету і здоровому глузду, поспішають вискочити з-за столу, «закинувши» вміст тарілок і чашок собі в шлунок, не відчуваючи смаку страв – аби поповнити запаси енергії.

Однак причина буває й іншою.

Крихітка міг:

  • змерзнути;
  • злякатися;
  • довго голосно плакати.

Наполеглива гикавка в зрілому віці часом має основу, що вимагає тривалого лікування:

  • травма голови;
  • запалення легенів;
  • наявність гельмінтів;
  • пухлини;
  • грижі стравоходу;
  • алкоголізм («токсична» гикавка);
  • стрес.

Зате у вагітних жінок, стверджують акушери-гінекологи, коли майбутні матері іноді відчувають ритмічні поштовхи свого плоду хвилин по 15-20, причин для хвилювання, швидше за все, немає. Це ще не народжена людина вже тренується робити вдихи-видихи, готує свої легені і діафрагму до повноцінного постачання її організму киснем. Такі «тренування» носять назву «внутрішньоутробна гикавка». В животі у матері крихті кисню цілком вистачає, однак скоро неминуче доведеться переходити на самообслуговування, тому не слід гаяти час, звідси і рухи діафрагми плоду.

Втім, і у дорослої людини, і у малюка причина гикавки буває більш ніж банальна – всього лише незручне положення тіла. Затискається блукаючий нерв, що проходить з грудної клітини в черевну порожнину, ось вам і «напасть».

Чим допомогти? Боротьба різноманітна. З малюком простіше: дати груди, зігріти, покачати, потримати вертикально.

Дорослі змагаються:

  • нюхати перець, щоб спробувати чхнути;
  • затримувати дихання, наскільки тільки можливо;
  • робити вправу (кисті в замку за спиною, тягнутися навшпиньки вгору);
  • покласти під язик шматочок цукру з оцтом;
  • пити теплий чай;
  • мазати гірчицею кінчик язика;
  • повільно видихати через губи, складені трубочкою;
  • затискати обидва вуха вказівними пальцями і крутити ними; при видиху натискати на мізинець (середня фаланга).

Якщо це не дає бажаного результату навіть питво великими швидкими ковтками холодної води з рук помічника в той час, коли власні заховані за спину, залишається тільки одне.

Найефективнішим і водночас не надто приємним є пропозиція спробувати викликати блювотний рефлекс: рот широко відкритий, палець тисне на корінь язика.

Вважається, тоді вже гикавка точно пройде без сліду!

За матеріалами