Психологія

Як зрозуміти, що співрозмовник бреше

Брехня – властивість людської психіки зі спірним з точки зору моральності значенням. У дитинстві нас вчать, що брехати негарно, але й обдуреним бути ніхто не хоче, незалежно від віку і обставин. Однак ми всі в тій чи іншій мірі змушені вдаватися до брехні. Невідомо чи люди змогли б спілкуватися один з одним, якщо б ми раптом стали завжди і всюди говорити тільки правду. Тому брехня – це палиця із двома кінцями. У деяких випадках вона може бути на спасіння, в інших же – нести руйнівні наслідки. Тому в спілкуванні так важливо вчасно розпізнати чи говорить людина правду, чи бреше на самих ранніх етапах, поки ця брехня не торкнулася особисто вас.

Підписуйся на нашу сторінку у Фейсбуці!

Зробити це непросто, особливо якщо співрозмовник вміє брехати професійно, але не неможливо. Адже перед законами психології ми всі рівні – така наша природа, вона однакова у всіх. Тому, якщо ви будете уважні до невербальних знаків, які підсвідомо подає ваш партнер по спілкуванню, ви напевно зможете з високою часткою ймовірності оцінити правдивість його слів. Так на що варто звертати прицільну увагу і які особливості в поведінці повинні вас насторожувати?

1. Скупість на слова

Придумати правдоподібну неправду, щоб деталі не суперечили одна одній, не так вже й просто, як може здатися. Тому брехуни намагаються говорити якнайменше, часто обходяться загальними фразами. Їх мова по темі не дуже-то і інформативна, якщо проаналізувати. Це до певної міри суперечить думці про те, що брехуни придумують яскраві історії з безліччю подробиць. Але воно дійсно так: ризик помилитися в спонтанному мовленні і видати себе дуже великий.

2. Жестикуляція

Щоб розпізнати брехню, під час розмови варто дивитися не лише на те, що людина говорить, а й що при цьому хоче донести до нас її мова жестів. Тіло в меншій мірі схильне брехати, ніж язик. Люди, що говорять правду, як правило, відрізняються більш активною жестикуляцією. При цьому жести їх відкриті і спрямовані в бік співрозмовника. У той же час, якщо людина бреше, вона здійснює рухи у напрямку до себе.

3. Повторення – ознака брехні

Якщо неправдиву історію потрібно придумувати спонтанно, на ходу, мозку необхідний для цього час. Щоб уникнути підозрілого вакууму з мовчанням, яке напевно видасть брехуна, він прагне заповнити його повторенням щойно промовленої репліки або питання співрозмовника.

4. Ефект заперечення

Вірний спосіб визначити неправдивість інформації, заявити співрозмовникові безпосередньо, що він бреше. Подивіться на те, як він відреагує на це звинувачення. І в разі, якщо людина говорить правду, і тоді, коли вона бреше, першою і найбільш очевидною реакцією буде заперечення. А ось відтінки цього заперечення дуже різняться. Той, хто говорить правду, намагається довести це за допомогою апелювання до все нових і нових фактів. А ось брехливий співрозмовник вважатиме за краще голослівне заперечення. Все тому, що доказової бази і фактів, якими можна спростувати звинувачення, у нього просто немає.

5. Агресивна поведінка

Якийсь надрив, навмисна мовна подача аж до присутності агресивних ноток – це ще одна обставина, яка повинна змусити вас засумніватися в щирості свого візаві і розпізнати його брехню. Якщо ж брехун розуміє, що його маневр розкритий, його мова набуває гнівних ноток аж до того, що він вступає у відкрите протистояння. В таких умовах йому нічого не заважає звинуватити вас в неправоті, використовуючи нападаючу тактику в якості захисту.

За матеріалами