Саморозвиток

Як я кинув палити?

Людство знає багато способів позбавлення від шкідливих звичок. Здається, що і з курінням не всі завжди хотіли миритися. Змінна, але справедлива боротьба з цією заморською напастю велася самими різними методами. Перераховувати їх немає можливості, та й ніякого бажання. Але не в цьому суть…

Підписуйся на "Психологія та Саморозвиток" у телеграмі!

Головне, що більшості населення до теперішнього часу доводиться перебувати на передньому краї цієї боротьби – хто особисто бореться, хто здається дочиста, а хто пасивно страждає. У кожного свій шлях і свій метод, свої перемоги або поразки. У мене все відбувалося, як і у багатьох.

З сімнадцяти років, як тільки я почав жити окремо і самостійно, з’явився в житті, крім інших непотрібних занять і захоплень, тютюн.

Оточення постійно було таке ж, що курить, що в гуртожитках або казармах, що на роботі. Звичайна історія: неробство або, навпаки – напряг в роботі, обов’язково знайдеться той, хто першим запропонує: – Пішли покуримо? І завжди цей заклик діє на всіх, як своєрідний стадний інстинкт, навіть якщо сам в цей момент курити зовсім не хочеш.

Більше того, знаю багато випадків, коли некурящі і начебто розсудливі люди починали палити тільки заради того, щоб не бути «білою вороною», бути «своїм або своєї» в компанії, в колективі. І поступово втягувалися, стаючи з роками вже завзятими курцями. Звичка є звичка, та й за компанію, як то кажуть, «не гріх і повіситись …»

Хоча розумієш в душі, що поведінку свою завжди легше пояснювати оточенням і обставинами, а не відсутністю своїх власних внутрішніх переконань. Послухаєш знайомих курців: практично кожен неодноразово намагався кинути, причому багато разів. Потім знову починали, зриваючись. Так що Марк Твен тут зі своїм знаменитим висловом не оригінал: «Кинути палити дуже просто. Я робив це тисячі разів!»

Добре, що я взяв для себе правило ніколи не палити в квартирі, особливо в присутності дітей.

Непедагогічно, та й шкідливо для оточуючих. Навіщо їх свідомо труїти? Згодом, маючи тридцятирічний стаж активного куріння, почав замислюватися: а навіщо мені це взагалі потрібно? Був якраз кінець 90-х років. Навколо стільки контор псевдо-медичних розвелося! Всюди була маса оголошень і пропозицій з наданням різноманітної допомоги, в тому числі бажаючим кинути палити. На вибір:

  • гіпноз;
  • голковколювання;
  • лазерна рефлексотерапія;
  • комплексна терапія;
  • різноманітні спреї і пластирі;
  • нікотинові жуйки…

На будь-який смак послуги. І вартість відповідно до часом зазвичай вказана – «Від ХХ тисяч рублів». Око і сприйняття схоплює зазвичай тільки цю цифру – «ХХ тисяч», забуваючи осмислити «від». Це потім вже, в процесі, стає зрозуміло, що треба було розуміти написане як «Не дешевше ХХ тисяч».

У мене в районі недалеко від будинку якраз Центр нетрадиційної медицини відкрився. Дай, думаю, зайду, довірюся рекламі. Народу в приміщенні не так багато було, та й персоналу теж. Приймав один доктор – Юрій П. поцікавився: – Що привело, які проблеми? – Так, – кажу, – більше профілактика, до п’ятдесяти років підходжу. Хочу дізнатися, що може перешкодити повноцінно жити далі… Прогнав мене Юрій через ЕОМ по якійсь програмі, приєднавши купу електродів до різних частин тіла. Дав роздруківку з рекомендаціями, в тому числі курити кинути і ще багато від чого відмовитися, щоб бадьоро крокувати в активну безсмертя.

Програму ЕОМ, та й результати я, як діючий енергетик, розкритикував. У програму були закладені дані про електричний опір між різними точками еталонного тіла-моделі. Але ж у кожного тіла свої електричні та фізіологічні параметри, чого їх прагнути підігнати під чужі? Це медик-програміст вважає їх еталонними, але для мене-то вони можуть бути і неприйнятні. Такі аналогові ЕОМ, та й програми широко були відомі і поширені у нас ще в 70-і роки. Юрію стало сумно від моїх слів, але ось коли я сказав, що не проти кинути палити, він розцвів на очах. Відразу ж взяв на столі купу паперів про те, що він визнаний голковколювач, проходив навчання в Китаї і практику на Тибеті.

Тут я якраз і зрозумів причину мирного сусідства православних ікон в дорогих окладах і лампадки в кутку з зображеннями Будди і релігійних атрибутів інших релігій. Так в процесі боротьби з курінням я познайомився з голковколюванням. А щоб голкотерапія краще почала діяти, Юра мені ще й велику коробку біоактивних добавок до їжі (БАДів) запропонував купити.

І велів чекати ефекту… Головне, каже, рекомендації дотримуватися, не забуваючи підкуповувати періодично БАДи, і прийти повторно до кінця року. Восени ми знову процедури повторили. Правда, персоналу в Центрі було вже погуще, та й ціни захмарніші. Чекати Юру в цей раз довелося довше, поки він свою нову дорогу машину на платну парковку відганяв.

Прийшов і довго обурювався, що ніде немає поруч хорошої надійної парковки. Я ще жартома сказав, що негоже при святих так лаятися. Юра тільки рукою махнув у відповідь. Виявилося, що голкотерапія з БАДами мене не дуже «взяла». Закон Ома довів свою об’єктивність – що для повного електричного кола, що просто для шкірного покриву людини.

Вирішив, що не буду поки вдаватися далі ні до гіпнозу, ні до жуйок, вирішу проблему як-небудь сам. Та й взагалі, думаю, силу волі треба виховувати, пора вже, раз навколо так багато радіють нашим шкідливим звичкам помічників розвелося. Обговорили з колегами в курилці ці мої маніпуляції з голковколюванням і БАДами, посміялися. У всіх за плечима виявився подібний досвід. Тут як раз вперше довгі новорічні свята трапилися. А у мене ще до Нового року гості були.

Некурящі, а в квартирі я і сам не курив ніколи.

Проводив гостів, довелося попросити сигарету, закурив – кинув … Кинув в попільничку, противно в роті стало, як в колгоспній стайні. Так і перекидав в смітник всю пачку. Розлютився, та й викинув туди ж запасні пару пачок.

Чи то сигарети були погані, то чи застілля з гостями довге виявилося, затягнулося. Буває … Дружина потім як раз вранці смачної їжі наготувала, ну яке тут куріння? Так дня два або три пройшло, ніхто в курилку не запрошує на перекур, я і не курив.

Якось увечері захотілося покурити, хотів в ларьок сходити за сигаретами, так ліньки стало. Подумав, що завтра куплю. А далі … А далі хотілося б сказати про деяку користь домашніх «розборок», як би це м’якше сказати. Тільки зібрався я йти за сигаретами, як раптом … Дружина, вже не пам’ятаю за що, звинуватила мене в неуважності до неї, а це для будь-якої жінки дуже важлива тема і тонка матерія!

А у мене тут і вирвалося само по собі, практично в якості самооборони: – Це як же це я неуважний? А ти? Ти навіть не помітила, що я три дні вже не курю … Я вже через хвилину пошкодував про сказане, тому, що палити чомусь дуже захотілося відразу. Але слово – не горобець! Два або три дні сильно хотілося палити після цього, але шляхи відступу були відрізані, мости спалені. Що ж я – базіка чи брехун який…

Минув тиждень, і потім навіть самому дивно стало – навіщо я курив стільки багато років? На роботу прийшов, всі в курилку вирушили, враженнями ділитися. Я теж пішов, навіщо відриватися від колективу.

Ось тільки після питання, чому я не курю, і моєї відповіді про те, що кинув це невдячне заняття в ці новорічні свята, в курилці повисла напружена тиша… Наче я про щось надприродне сказав. А я просто хотів кинути курити – і кинув, сам!

Тепер пройшло вже років двадцять. Ідеш, бувало по місту, читаєш оголошення: «Допоможемо кинути палити. Вартість від ХХ тисяч». Тільки посміхаєшся, розуміючи про що йде мова і згадуючи… Якщо сам не захочеш кинути – ніколи не кинеш і ніякі тобі помічники не допоможуть, це я точно знаю! Так що у мене з цією справою все добре сталося. А ось у Юри …

Сусід-медик розповів якось, що Юра лікував пару років і «залікував» до термінальної стадії раку одну свою пацієнтку. Чоловік після її похорону прийшов і по-своєму розібрався з Юрою, викинувши його з вікна кабінету з третього поверху. Юра залишився живий. Відбувся тільки ускладненими множинними переломами, впавши точно на дах свого «Паджейро-Спорт», який якраз стояв під вікном. Я ще подумав, що даремно він переживав і лаявся тоді, мовляв, місця для паркування ніяк собі гарного близько знайти не може…

За матеріалами