Психологія

Як впоратися зі своєю злістю?

Виявляється, злість може бути веселою, сильною, слабкою і навіть трохи скромною. Вона має різні назви. Дорослі називають її агресією і насильством, а діти між собою – психами, злістю, іноді плутають з силою або не називають ніяк, бояться і намагаються уникнути. А ровесників, які відкрито виявляють агресивність, називають дурнями.

Подібна злість може виникнути як захист від власних почуттів любові: замість того, щоб висловити свою любов, людина злиться на тих, кого вона любить. Ця злість бере свій початок в дитинстві в тому випадку, якщо її причиною був перерваний рух до коханої людини. Пізніше в схожих ситуаціях пережите в дитинстві автоматично повторюється і отримує свою силу від того первісного переривання.

Ми часто звинувачуємо себе, коли в середині звучать слова: «Ненавиджу, краще б тебе взагалі не було, я хочу вбити тебе». А що ти знаєш про злість? Може, це твоя добра знайома, а може, ти про неї ніколи не думав. Що ти згадуєш, коли думаєш про неї?

• злитися – це погано.
• негативні почуття треба стримувати.
• коли когось захоплює злість – це погано.
• я не повинен злитися.

Ці твердження – як щит від злості. Люди придумали їх, щоб захиститися від негативних «поганих» почуттів. Ми користуємося цим щитом, розуміючи, що війна є війна. Поки злість слабенька і маленька – щит буде надійно нас оберігати. Коли вона велика і сильна – вона може зірвати щит і зруйнувати тебе і все, що тебе оточує.

Часто буває, душа болить так, що хочеться розірвати і розбити все навколо. Тоді ми найчастіше хочемо відійти від сильних почуттів, втекти далеко, щоб не повертатися до них. І це теж спосіб захисту.

А що ж робити, коли біжиш, а злість настає тобі на п’яти і не залишає ні на хвилину? Якщо ми відганяємо від себе злість і агресію, намагаємося заховати їх, біжимо від них або просто звикаємо приймати їх внутрішніми ворогами, то вони дійсно такими стають. Вони накопичуються, збираються з силами і хочуть, щоб їх помітили. Вони можуть вирватися швидко і випадково зовсім в невідповідний момент, завдаючи біль нам самим і тим, кого ми оточуємо. Тоді злість стає дією.

Часто ми чуємо, що агресія – це погано. Але у неї є сліпа суть. Її можна позначити як «сліпий імпульс до самоствердження». Насправді ця сильна емоція – природна енергія, яка може бути як руйнівною, так і творчою. Якщо ми думаємо про агресію як про енергію, то з нею легко можна впоратися. Треба просто знати шлях її використання.

При прояві твого гніву тебе охоплюють різні негативні емоції і почуття. Ти б’єш і принижуєш тих, хто тебе оточує. При цьому думаєш, що вони боятимуться тебе, уникатимуть, будуть вважати сильним, ненавидіти, але навряд чи будуть поважати, любити і розуміти.

Пам’ятай, тобі вирішувати  – бути насильником над собою і над іншими або шукати позитивні виходи від злості. І сам не гнівайся, й інших не дратуй. Будь гостем в цьому тлінному світі, дивуй всіх своєю незвичайною особистістю.

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20

За матеріалами