Як позбутися від постійного бажання щось з’їсти?

У переважній більшості випадків причиною повноти є невміння розмежувати поняття голоду і апетиту. Є
Голод – це вимога організму поповнити свої енергетичні запаси за допомогою їжі.
Апетит – бажання з’їсти що-небудь заради задоволення, через привабливий вигляд або запах.

Ще одна причина підвищеного апетиту – зміна гормонального фону. Досліджень про вплив гормонів на почуття голоду проведено чимало, проте їх результати не дозволяють однозначно заявити: так, гормони можуть знижувати і підвищувати апетит. Поговоримо про кожного з них окремо.

Лептин

Відповідає за відчуття насичення і виробляється жировими клітинами. Більше жирових відкладень – більше лептину. Так має бути. Але у тих, хто бачить в їжі задоволення і постійно переїдає, все відбувається з точністю до навпаки: до лептину виробляється звичка, організм «не помічає» його високої концентрації в крові. Тому мозок посилає сигнал: «Караул! Лептину немає! Голодні часи! Їж про запас!»

Страшно те, що лептинова резистентність взаємопов’язана з серцево-судинними захворюваннями, діабетом II типу та іншими недугами. І позбутися її вкрай складно:

станеш їсти менше – організм сприйме це як сигнал наїдатися про запас, так як кількість лептину зменшиться;

якщо стиснути всю волю в кулак і схуднути за допомогою суворої дієти, скинуті кіло швидко повернуться – набрати зайвого після такої дієти можна, що називається, навіть від виду їжі!

Все тому, що виникає ситуація, прямо протилежна лептиновій резистентності: мозок починає реагувати навіть на малі кількості лептину, що викликає нестерпний голод!

Що робити?

Ні в якому разі не вдавайтеся до «стрімких» дієт. Почніть з психології: відстежите свої думки з приводу їжі, щоб зрозуміти, чому хочеться з’їсти той чи інший продукт, чи дійсно ви голодні або це всього лише бажання «спробувати на зубок» апетитну страву.

Що стосується продуктів, доведено: раціон з великим вмістом вуглеводів і провокує звичку до лептину. Відповідно, варто звести до мінімуму продукти з високим глікемічним індексом – їх перелік легко знайти в Інтернеті. Цікаво, що навіть жири менш небезпечні, ніж вуглеводна їжа. А Омега-3 жирні кислоти навіть вкрай необхідні всім бажаючим схуднути!

Грелін

Активізує нейрони, що сприяють апетиту – ось чому рівень греліну перед їжею зростає, після неї – знижується. Ми відчуваємо голод через викид греліну.

Відомо також, що грелін сприяє виробленню гормону росту: дорослих він не змушує рости, а нормалізує обмін речовин, покращує зовнішній вигляд шкіри, допомагає спалювати жири і збільшувати м’язову масу.

Що робити?

Не сприймайте почуття голоду як катастрофу: пам’ятайте, що регулярне голодування – це засіб для отримання цінного гормону росту. Більш того, корисно 1-2 рази на тиждень утримуватися від їжі на 18-24 години, включаючи сюди і нічний час.

Інсулін

Контролює рівень глюкози в крові і дає сигнал клітинам перетворювати її в глікоген. Наїсться, наприклад, людина солоденького – і стрибок інсуліну дає мозку сигнал робити накопичення. З калоріями іншого виду – не солодко – такого не відбувається. Ось звідки з’явилася цілком наукова теорія про те, що ожиріння – наслідок переважання вуглеводної їжі в раціоні. Тобто, того, яким чином організм розпорядився з поданими калоріями. Якщо це калорії вуглеводів – зрозуміло як: «переплавити» в жир.

Що робити?

Пам’ятайте: викид інсуліну підвищує апетит. Солодкі ласощі лише короткочасно віджене голод і обов’язково «відкладеться» ще однією наміченою складочкою. Тому дозволяється їсти солодке і борошняне в обмеженій кількості і до полудня – коли день попереду і є можливість «спалити» свіжі калорії. Хочете бути гарні – зведіть швидкі вуглеводи до мінімуму на користь жирів і білків.

Дофамін

Гормон задоволення. Виділяється, коли ми відчуваємо від їжі насолоду. З ним та ж історія, що і з лептином: здається, у любителів поїсти він повинен бути в надлишку. На ділі ж організм перестає його «відчувати», адже смачних страв та у великих кількостях щодня в надлишку!

Особливо не вдаючись в подробиці, скажемо: дофамінова резистентність може бути пов’язана і з генетикою. Але це вже скоріше інформація для тих, хто наважується на операцію по зменшенню об’єму шлунку. Перед нею просто проконсультуйтеся з фахівцем-генетиком з приводу визначення гена рецептора дофаміну. Якщо у вас варіант А1, то рецепторів дофаміну у вас на 40% нижче норми. Це означає, що людина може не відчувати, що поїла, а буде продовжувати об’їдатися.

Кілька слів про готові страви з супермаркетів. Ласощі швидкого насичення дуже смачні. Ароматизатори, підсилювачі смаку та інша «хімія» запускають вироблення дофаміну в величезних кількостях.

Вже доведено численними дослідженнями, що їжа промислового виробництва – з концентратами та іншими добавками – викликає звикання, подібне до наркотичного.

Ось чому багато безуспішно борються з переїданням: справа не тільки в силі волі, а й раптовій потребі шукати все більш калорійну їжу, яка дозволить випробувати яскраві смакові відчуття.

Що робити?

Почавши споживати готові страви, зупинитися буде важко. Адже харчова залежність схожа на наркотичну. Намагайтеся готувати вдома їжу з натуральних продуктів. А яскравих смакових відчуттів можна домогтися за допомогою корисних спецій і приправ.

Висновок простий: контролювати апетит не так вже й складно, навіть якщо «гормони пустують». Головне в цій справі – навчитися відрізняти істинний голод від апетиту.

За матеріалами