Багато-хто з нас так часто відчуває страх або сором, що навіть цього не помічає.

Ми рідко розуміємо, до якої міри сором і страх проникають у наше життя і наскільки кожен день крутиться навколо них.

Ось лише кілька прикладів:

  • Ми незадоволені собою або свої тілом, соромимося того, який маємо вигляд;
  • Прокрастинуємо або губимося в відволікаючих факторах, і нам соромно через таку лінь чи нездатність зосередитися;
  • Ми не тренуємося, не медитуємо, не ведемо щоденник, не читаємо або не харчуємося так, як хотіли б, і відчуваємо сором через ці проколи;
  • Ми не телефонуємо коханим так часто, як хотіли б, і соромимося цього;
  • Ми боїмося невідомості, так що нервуємося через невизначеність у наших життях;
  • Ми хвилюємося через необхідність виголосити промову або зробити презентацію, тому робимо це гірше (і відчуваємо через це сором) або насолоджуємося менше, ніж могли б;
  • Ми не говоримо правду або проводимо важкі розмови, але боїмося зайвої прямоти;
  • Ми уникаємо складних завдань або проектів, побоюючись дискомфорту або зайвого навантаження;
  • Ми хвилюємося через майбутні поїздки, зустрічі, вечірки, проекти, оскільми тривожимося щодо того, як вони пройдуть.

Ми дозволяємо страху заважати робити бажане, позбавити нас можливого задоволення від процесу. Дозволяємо сорому забезпечити нам невдоволення собою і власним життям, позбавити нас від щастя і стосунків.

Як можна було б звільнитися від сорому?

Як ви діяли б, якби не відчували страху?

Це не просто запитання. Зупиніться на хвилинку і задумайтеся. Вони дають змогу побачити, якими ви дійсно були б, якби не було в вас страху і сорому.

Уявіть, що не відчували страху (не кажу, що це можливо, але уявіть) – як змінилася б ваша поведінка? Я ухвалював би сміливіші рішення щодо свого бізнесу, рухався в тих напрямках, які неймовірно мене лякають. Я давав би публічні лекції з більшою легкістю і впевненістю. Я відкрито і з любов’ю проводив би важкі розмови, замість того, щоб їх відкладати. Я менше турбувався б про майбутнє, більше довіряв би.

Уявіть, яким було б ваше життя без сорому. Ви проживали б сьогодення замість того, щоб страждати через минуле. Ви могли б бути щасливими від того, ким є, а не соромитися себе і свого тіла. Ви легше починали б розмову з незнайомцями, не турбуючись про те, що вони про вас подумають. Ви могли б пропустити кілька тренувань (або здорових прийомів їжі, медитацій, щоденникових записів) і просто почати заново, не картаючи себе за помилки.

Життя без сорому і страху була б легшим і впевненішим, затишнішим і сповненим довіри.

Я не кажу, ніби можна жити, зовсім не відчуваючи сорому і страху – вони будуть виникати, подобається вам це чи ні. Я пропоную позбавлятися від них, коли вони з’являються, або, принаймні, не дозволяти їм вас контролювати.

Як відпустити

Отже, страх і сором з’являться, скільки б ми не медитували або не працювали над собою. Емоції виникають без нашого контролю. Але ось те, що ми зробимо далі, принаймні, певною мірою, залежить від нас.

З’являється страх – саме по собі це не є проблемою. Але проблема – це триматися за свій страх. Адже це не дає нам діяти так, як ми вчинили б, не маючи страху. Те саме стосується і сорому.

Крок перший. Ми можемо помітити, коли з’являється страх або сором. Потім можемо поставитися до них так, ніби в цьому немає нічого особливого. Це не проблема, просто відчуття в тілі. Тому перший крок – просто зазначити відчуття, причиною якого став сором або страх. Чи не судити, просто спостерігати. Усвідомлено поставитися до цього відчуття, не потрапляючи на гачок. Ви помітите, що ні страх, ні сором не є такими вже й поганими. Тут нема чого ненавидіти – це всього-на-всього відчуття.

Крок другий. З цієї позиції спостереження ми можемо проявити цікавість. Як це? Звідки походить? Наприклад, ми можемо відчувати сором, а потім цікавість щодо того, які відчуття це провокує в тілі. Потім помітити: причина полягає в тому, що нам у собі щось не подобається. Чому нам це не подобається? Чи існує ідеал або певне очікування, створене нами і стало причиною такого негативного ставлення? Можливо, я думаю, що маю бути бездоганним у роботі або на тренуванні, але не дотягую до цього рівня. Що стосується страху – він часто виходить з браку довіри, почуття невпевненості. Можливо, в уяві є ідеал, ніби не буде невизначеності, тільки стабільність і контроль. Страх з’являється, коли такого ідеалу не вдається досягти.

Крок третій. Коли ми визначили той ідеал, який породжує страх або сором, то можемо починати послаблювати свою прихильність йому. Це ідеал допомагає? Чи шкодить нам? Звідки він взявся? Ким би ми були без цього ідеалу і того страху або сорому, який він породжує? Уявіть себе без цього ідеалу і приміряйте, немов новий одяг. Уявіть, що ви абсолютно довіряєте невизначеному майбутньому, вільні від страху. Уявіть, ніби абсолютно задоволені собою, вільні від будь-яких ідеальних уявлень про те, якими ви маєте бути.

Крок четвертий. Маючи цей новий “одяг” – відсутність ідеалу, що провокує страх або сором, – подивіться, як це – рухатися по життю у цьому вбранні? Ким ви є без страху? Чи можете рухатися, відчуваючи віру в себе і світ? Чи можете рухатися з почуттям впевненості, задоволеності собою, любові до себе? Спробуйте і подивіться, що зміниться. Подивіться, які кроки будете робити без страху і сорому.

Безумовно, це не простий і не прямолінійний процес. Це не так легко, як клацнути пальцями. Але ви можете спробувати, потренуватися. Поступово зможете відпустити те, що вас турбує, і почати бачити красу в моменті.

Приєднуйтесь до групи Вар’ят в Facebook і стежте за оновленнями. З нами цікаво!