Психологія

Як полюбити себе: виправляємо помилки

Які психологічні помилки не дозволяють нам полюбити себе? Мова йде не про егоїзм, а про самоповагу, визнання своїх достоїнств, особистісне зростання. Любов до себе допоможе скорегувати ставлення до життя і побудувати своє благополуччя.

Підписуйся на нашу сторінку у Фейсбуці!

Зараз багато тем про любов до себе: як любити себе, що потрібно робити і так далі. Я ж хочу поговорити про нелюбов до себе: які є помилки і що ми можемо виправити. Ми всі знаємо і розуміємо, що добре б любити, ставитися до себе з повагою, піклуватися про своє духовне і фізичне благополуччя. Я б хотіла відштовхнутись від протилежного.

Нелюбов до себе – помилки і як їх виправити

Розуміючи які, ми робимо помилки, знати про них, і тоді, усвідомлено зустрічаючись з ними, у нас є можливість не робити їх.

Помилка 1: Самокритика

Ми часто або майже завжди чули критику від батьків, вихователів, вчителів. Хвалили нас мало. Згодом, ми звикаємо, і це стає нашим внутрішнім критиком. Можливо, батьків теж не хвалили, і вони просто не вміють це робити, а ось критикувати – це запросто.

У нормі критика допомагає нам стати кращими, але нас часто багато критикують, виховують, навчають через критику. Ця форма поведінки закріплюється у нас, як спосіб стимулювати себе до розвитку. І тепер, замість того, щоб себе хвалити, захоплюватися і пишатися, ми критикуємо. Ми знаходимо, те що в чомусь ми погані, невмілі. І це найсильніша наша помилка, коли ми ставимося до себе з нелюбов’ю. Завжди себе лаємо, критикуємо і знецінюємо.

Як виправити: почати ставитися до своїх вчинків, досягнень з повагою. Робити акцент на тому хорошому, що у вас є. Хвалити себе за те, що щось вийшло. Ще не все ідеально, але є зрушення і результати, які роблять вас кращими, допомагають вам рухатися далі, розвиватися, досягати або покращувати ситуацію. Хвалити себе навіть за маленькі кроки, які у вас виходять.

Ми не зможемо бути ідеальними, як би сильно ми цього не хотіли – ідеальними для своїх батьків в їх очікуваннях, уявленнях, як ми можемо жити щасливо. Ми не можемо бути навіть ідеальними для своїх партнерів. Ми теж живі люди і можемо робити помилки. Виправляючи їх, ми робимо дуже багато. Ми не можемо бути ідеальними для своїх дітей – «ідеальні батьки». Коли ми були дітьми, наші батьки теж робили помилки і були недосконалими.

Ми вийшли такими, якими ми є – УНІКАЛЬНИМИ! І коли зустрічаємося зі своєю неідеальністю, тиском всіх людей навколо нас, ми можемо виправити якісь помилки. Чи можемо виправити і змінити те почуття провини, яке відчуваємо в якихось ситуаціях. А коли можемо виправити і змінити, – це найважливіший момент у відносинах. Коли ми можемо сказати: «вибач, я помилилася або мені дуже шкода, я не змогла і т.п.». У ці моменти ми стаємо живими, справжніми і чесними.

Помилка 2: Беремо на себе більше, ніж ми можемо

Забуваючи про себе, свої потреби, можливості часу, іноді і організм, ми щось робимо для інших: батьків, дітей, друзів, колег, знайомих. Бажаючи, тим самим, бути хорошими, отримати похвалу. Ми через жертовність в стосунках з іншими показуємо наскільки ми чудові і гарні. Але тут є важливий момент. Чим більше Ви берете на себе, тим менше Ви можете виконати.

Тут ви можете забути про свої потреби і відчувати постійний негатив по відношенню до оточуючих – «Я стільки для Вас роблю, а Ви не цінуєте чи цінуєте недостатньо».

Як виправити: потрібно навчитися делегувати і розділяти відповідальність з вашими близькими і оточенням. Перестати давати ті обіцянки, які не можете виконати, бо це буде для Вас сильним навантаженням. Добре б навчитися двом моментам: якомога повільніше говорити ТАК і якомога швидше говорити НІ.

Ви вчитеся піклуватися про себе: тримати свої кордони, свою цінність і важливість. Усвідомлювати, що ви готові виконати, а що ні.

• Ми не ідеальні – вчимося розраховувати своє навантаження, вчимося взаємодіяти з іншими людьми.
• Повірте, менше вас не будуть любити, а будуть з більшою повагою ставитися, цінувати вас і ваш час.
• Беремо і робимо ті обов’язки, справи, які ми зможемо і встигнемо зробити!
• Перестаємо бути незамінними і відчувати, що без нас «Земля перестане крутитись»!

Помилка 3: Скаржимося

Вічно скаржимося на життя, на близьких, на інші життєві події і ситуації. Скаржимося, тому що в цей момент нам потрібна підтримка, допомога.

Як виправити: помічати, коли ви починаєте скаржитися, і навчитися просити про підтримку і допомогу в ті моменти, коли вона нам потрібна. Просити її у тих людей, які нам можуть в чомусь допомогти. Шукати можливості вирішувати проблеми за допомогою інших людей. Краще енергію, яку ви вирішили направити на скарги, перенаправити на вирішення питань питань або проблем. Переорієнтуйте себе, просіть конкретної допомоги і підтримки, щоб це були не порожні скарги, а була допомога ззовні.

Помилка 4: Носимо маски

При спілкуванні з іншими людьми ми ховаємо свої справжні емоції, думки, почуття. Ми не можемо повністю виражати все, що ми відчуваємо, думаємо в спілкуванні з рідними, близькими, друзями. Це маска «зручності» – людям добре і комфортно зі мною. А як мені з цією маскою, як виражати себе? Найчастіше з такою маскою, ми не говоримо про те, як нам і що з нами. Чекаємо і боїмося, що люди здогадаються, які ми справжні. Лякаємо себе, адже так можна прожити все життя з нелюбов’ю до себе.

Також більшість з нас не навчені висловлювати почуття. Замість цього ми навчені нашими мамами, бабусями або татами переадресовувати ці почуття на якусь зрозумілу, побутову, дріб’язкову тему чи подію. Наприклад, на питання: «як ти живеш?» ми відповідаємо нормально, а можливо, рідні чи близькі хочуть почути, що Вас тішить або засмучує. Вони, можливо, носять маску «надокучливості».

Ніхто на жаль, чи на щастя не вміє читати думки, визначати які почуття Ви відчуваєте.

Як виправити: Основне – не мовчати, а навчитися пред’являти людям себе. Говорити про себе, свої почуття, про те, що Вам подобається, а що зовсім неприйнятно для вас. У такі моменти Ви знімаєте «маски» і стаєте собою. Можливо незручними для оточуючих, складними і егоїстичними. Добре навчитися переходити з Ти на Я-послання, це звернення до інших в якому Ви без сумнівів говорите про свої почуття і бажання. Наприклад, з послання «Ти мене ніколи не слухаєш» на «мені важлива твоя думка, а коли ти не слухаєш, мені неприємно». Найважливіше це бути готовим до зустрічі з тією реальністю, яка послідує.

Ваше оточення буде невдоволене і всіляко Вас закликати до розсудливості. У такі моменти важливо пам’ятати про себе. Ми часто «носимо маски», щоб подобатися або боїмося когось образити і стаємо такими якими нас хочуть бачити. Важливо пред’являти себе і сміливо зустрічатися з тим, як люди на це реагуватимуть. Знаходити можливість бути щирим, а не ввічливим на шкоду собі. В іншому випадку у Вас не буде можливості зустрітися з іншою людиною і не побачити її справжнє ставлення до Вас. А сенс в таких відносинах? Пробувати і отримувати радість від живого спілкування і тоді не треба прикидатися, і одягати «маски».

Помилка 5: Накопичуємо образи

Ми накопичуємо в собі образи на друзів, на товаришів по службі, на близьких, при цьому продовжуючи з ними спілкуватися, і кожен раз при зустрічі знову і знову відчуваючи це важке почуття і напругу. Образи у нас виникають в той момент, коли ми хочемо певним чином натиснути на свого партнера (опонента). Так ми протестуємо проти несправедливості, звинувачень агресії і страждання. Не висловлюючи відкрито своє невдоволення людьми, ми сильно порушуємо свої кордони. Є проста можливість – це вирішити – вирішувати проблеми (образи) в моменти їхнього прояву.

Як виправити: Не потрібно накопичувати образи, не потрібно чекати кращого часу, кращого моменту або що хто – то зрозуміє і сам це виправить. Є певна проблема в ситуації – вирішуйте її. Заявляйте про себе, про ті почуття й емоції, які у Вас виникають від дій або слів іншої людини. Так Ви навчитеся відстоювати себе і свої кордони. Вирішуйте все в той момент, коли відчуваєте образу, не треба згадувати її через місяць, рік. Не треба збирати і створювати колекцію образ, а краще створіть колекцію радості і вирішених питань.

З одного боку, живе спілкування – це добре, з іншого боку Ви будете зустрічатися зі своєю недосконалістю і недосконалістю інших.

Помилка 6: Зупиняємося в розвитку

Жити в гармонії тим життям, яке стало сірим і нудним. У якийсь момент ви все в цьому житті знаєте, ви його проживали вчора, позавчора. Вам вже нудно і якщо відбувається стагнація в розвитку, то стає сіро і нудно.

Як виправити: Розвиток повинен бути кожен день: розвиток духовності, розуму, тіла. Все росте і змінюється. Якщо ми не шукаємо того від чого нам стає цікаво, що нас приваблює, що для нас зараз стає важливим – ми особистісно не розвиваємось. Можна триматися за старе, знайоме, але краще  прислухатися до себе і пробувати нове, невідоме. Відчути, а що мені в цьому цікаво, куди мене це приведе. А що буде в подальшому, якщо я це спробую. Ми не зупиняємося в своєму розвитку, а ми пізнаємо себе, свої інтереси в житті і шукаємо способи підживити ці наміри, щоб реалізувати їх. А може Ви, про щось мріяли або хотіли, але не було часу це спробувати або реалізувати: музика, танці, малювання, подорожі, мови або ще якісь інші захоплення. Ми не зупиняємося в саморозвитку, а реалізовуємо інтереси, які для нас важливі, корисні і це створює смак життя.

Помилка 7: Залежимо від інших

Ми сумніваємося в собі, в своїх силах і можливостях. Починаємо прислухатися до думки інших, чинимо так як вони радять. Невпевненість штовхає нас спиратися на когось на чийсь авторитет, на їх знання, досвід, уміння. У цьому випадку це велика помилка.

Як виправити: За наше життя, за те, що в ньому відбувається несемо відповідальність ми самі. І тільки ми самі можемо зробити його таким як ми хочемо. Зробити те життя, яке нам подобається, яке яскраве і цікаве з його злетами і падіннями – адже ми не ідеальні, але вміємо отримувати досвід, уроки і змінювати своє життя на краще. Звичайно можете радитися, питати думку, збирати інформацію із значущих джерел. Але в будь-якому випадку, сумніватися в своїх силах, це позбавляти себе можливості, яку Ви можете собі створити.

За матеріалами