Психологія

Як підвищити свою психологічну стійкість?

Нинішній час, немов зсередини насичений страхом і невизначеністю, поставив ряд невідкладних завдань перед кожною людиною. І одне з них – підвищити свою психічну стійкість. Без неї неможливо продуктивне функціонування в умовах вимушеної ізоляції, адекватна саморегуляція фізіологічних і емоційних процесів, оптимальна адаптація до умов обмеженого життєвого простору.

Згадаймо, що основним законом підвищення психологічної стійкості є прийняття того факту, що якщо людина не здатна змінити обставини, то вона в силах змінити своє ставлення до них.

Як приклад психофізіології люблять наводити ситуацію з собакою, що гавкає: йдучи по вулиці і бачачи неподалік собаку, що гавкає, ви навряд чи будете дратуватися з цього приводу, а просто спокійно продовжите свій шлях. Так і зі складними ситуаціями: їх потрібно сприймати не як щось, що відбувається на шкоду особисто вам, а як природний хід життя (а він складається не тільки з приємних явищ, а й з природних катаклізмів, військових конфліктів, епідемій та ін.).

Як тільки людина дозволяє подіям йти своєю чергою, не загострюючи на них уваги і не реагуючи емоційно, вони так і проходять свій, заданий Всесвітом, час і проходять повз нас. Якщо ж людина починає до всього «чіплятися», то і патогенне середовище починає «чіплятися» за неї. Якщо ви побіжите, розмахуючи руками, у напрямку собаки, що гавкає, то ймовірність того, що ви станете об’єктом її пильної уваги, істотно збільшується.

На підвищення психологічної стійкості безпосередньо впливають умови, в яких живе людина. Тут важливо враховувати відповідність цих умов і темпу життя нашим психофізіологічним особливостям.

Наприклад, якщо ви – діяльний сангвінік або шалений холерик, тобто вам притаманний інтенсивний спосібжиття, часта зміна обстановки, підвищена комунікативність, то, швидше за все, вам буде некомфортно в маленькому містечку або сільській місцевості, де немає можливості виплеснути свою енергію. Щоб психіка людини була більш стійкою, потрібно, щоб образ його життя відповідав його природної схильності.

Систематичне розвантаження нервової системи – ще один спосіб підвищити свою психологічну стійкість.

Постійна напруга на робочому місці або зовсім заняття чимось нелюбимим роблять украй негативний вплив на психіку людини. Від цього наростає дратівливість, злість на себе і оточуючих, бажання «кинути все і поїхати світ за очі».

Якщо немає можливості поміняти місце роботи, навчіться оптимізувати трудові процеси, частину завдань робити механічно, економлячи сили і внутрішню енергію. Влаштовуйте собі повноцінний відпочинок.

Мається на увазі не сумна дрімота на продавленому дивані, а заняття улюбленими справами, читання книг, прогулянки у відокремлених місцях.

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20

На зміцнення психологічної стійкості помітно впливає формування людиною в собі філософського ставлення до життя. Якщо ми можемо подивитися на події, що відбуваються і на себе самого без зайвої драматичності, не рахуючи себе «центром Всесвіту» і тим, кому життя або хтось інший щось винні, – тільки тоді все, що відбувається не здаватиметься таким болючим і невідворотно згубним. Життя з усім впорається саме.

Ще одним ефективним методом для формування психологічної стійкості є позитивний образ самого себе. Знайте і любіть свої сильні, шляхетні сторони, цінуєте свої обдарування і успіхи. Це буде мотивувати вас на подальші кроки щодо самореалізації.

Якщо задатися питанням формування психологічної стійкості більш детально, то можна відзначити, що людина повинна звертати свою увагу на наступні складові свого життя:

1. Соціальне середовище і найближче оточення. (З ким я? Чи відповідає це середовище моєму внутрішньому самовідчуттю? Чи є в ньому чужі елементи?)

2. Самооцінка і ставлення до самого себе (головне тут – самосприйняття).

3. Самореалізація і самовираження (через усвідомлення свого унікального шляху).

4. Незалежність і самодостатність (напрацьовуються протягом усього життя і доступні далеко не всім).

5. Віра і духовність (те, що ми не можемо втратити, навіть вмираючи; наша головна зброя від зневіри і думок про безцільності існування).

6. Наявність сенсу життя і цілеспрямованість (сенс життя ми шукаємо самі, це не синонім професії і рівня добробуту).

Наявність і розвиток даних чинників в житті будь-якої людини буде значно впливати на її світосприйняття, поведінку, якість життя, психічний стан і настрій. Відсутність же їх, неопрацьованість, туманність уявлень про себе, навпаки, сприяють психологічній нестійкості, фрустрованості, особистісній уразливості.

Саме психологічна стійкість здатна додати будь-якому людському існуванню елемент надійності, почуття опори на самого себе, нормалізувати психічні процеси, подарувати нові стимули, спокій і здатність стати цілісною і сильною особистістю.

За матеріалами