Як пережити втрату відносин і смерть близьких

Часом раптове заміжжя коханої дівчини або від’їзд в іншу країну близького друга бувають більш болючими, ніж смерть родича.

Для більшості соціалізованих і психічно здорових людей самотність – це лише тимчасовий ресурс, до якого ми періодично прибігаємо. Після такого короткострокового відновлення кожен з нас згадує про близьких і друзів. Відносини є найважливішою складовою нашого фізичного і психологічного здоров’я. Втрата відносин – це великий стрес і сильна травма.

На жаль, нікого з нас не може обійти стороною доля втрати близьких відносин. Причини можуть бути різні: від рішення припинити спілкування до самого трагічного варіанта – смерті або загибелі близької людини.

Незалежно від причин втрата відносин переживається нами по одній і тій же схемі – схемою переживання горя. Так звана робота горя зазвичай проходить п’ять стадій. Правда, вони не обов’язково проходять в такій послідовності і нерідко можуть повторюватися або випадати зовсім.

Перша стадія – стадія шоку. Це стан, коли після  втрати ви ще не здатні думати або відчувати якісь емоції. Найяскравіший симптом шоку – заціпеніння. Тобто емоційний і фізичний завмирання. Інтенсивність і тривалість шоку залежить від ряду факторів: значущості відносин, раптовості їх втрати, обставин, типу особистості.

Якщо це втрата сталася внаслідок розлуки, шок буде коротше і менш інтенсивний, якщо ж причиною стала смерть близької людини, він може тривати кілька годин і довше. Що робити і як допомогти людині, яка перебуває в стані шоку? Перш за все, необхідно подбати про фізичний стан – допомогти прийняти зручну позу, дати попити води. Також важливо правильно дихати. У стані сильного заціпеніння люди дійсно не здатні подбати про себе самостійно. Головна функція і мета цієї стадії – вижити.

Якщо людина перебуває в стані ступору, або навпаки реагує дуже інтенсивно (іноді буває істеричний сміх), варто вдатися до допомоги заспокійливих препаратів, але якщо протягом години реакція не стабілізується – звернутися до лікаря.

Головне завдання стадії шоку – врятуватися від обставин, що травмують, витіснивши їх глибоко в підсвідомість. Коли шок проходить, і інформація про втрату поступово доходить до свідомості, перша реакція психіки – захиститися. Яким чином? Запереченням.

Найчастіше заперечення приходить слідом за шоком, але іноді воно може слідувати за уявним усвідомленням і прийняттям. Для фази заперечення характерні певні думки і дії. Наприклад, розставання після тривалих відносин. Навіть якщо це було обопільне і добровільне рішення, спочатку буде непросто.

На стадії заперечення зазвичай присутні слова і думки на кшталт «Цього не може бути», або «Ти, напевно, жартуєш», або «Це все мені сниться». Тут людина може вести себе так, як ніби нічого не сталося – писати, дзвонити, пропонувати зустрітися. Так ми вмовляємо самі себе, як дітей перед сном, якщо вони бояться монстрів під ліжком. Заперечення реальності втрати дозволяє нам захиститися від потоку важких почуттів і залишитися в здоровому глузді при трагічні події. Що можна зробити на цій стадії? Якщо це відбувається з вашою близькою людиною (не важливо, чи це дівчинка-підліток після розставання з хлопцем або родич після смерті матері), необхідно дуже акуратно повертати людину до реальності, від якої він тікає.

Ключове слово – м’яко. Це означає, що не потрібно сперечатися або доводити, що сталася катастрофа. Ваша роль в цьому випадку – задавати питання про те, що відбувається з близькою людиною, і як тепер зміниться його життя. Потрібно бути дуже уважним і терплячим. А краще направити людину до психолога. Допомагати впоратися з почуттями – це робота психолога.

Якщо ж ви самі зіткнулися з подібними почуттями, тоді вам необхідно знайти спокійного і емпатічним людини в оточенні і говорити з ним про вашу втрати. Тут важливо бути егоїстом і говорити стільки, скільки потрібно. Психіка буде намагатися захищатися від реальності, але саме через контакт з іншим, через розмови про втрату можна залишатися в реальності і поступово повертатися до життя.

Головна функція заперечення – поступово прийняти реальність втрати і вийти з внутрішнього заціпеніння. Коли заперечення пройдено, мозок починає сприймати те, що сталося як трапився факт.

І природне почуття в цьому випадку – гнів. Поки що наш мозок намагається щось змінити, тому виникатиме злість на всіх і все. Якщо ми говоримо про втрату відносин з близькою людиною, тоді злість буває адресована на себе, на нього або на близьких людей, які мали необережність висловити своє ставлення до ситуації.

Якщо ж це стосується смерті людини, тоді винними виявляються лікарі, родичі, держава або сам горюющій. У будь-якому випадку важливо бути поруч і приймати гнів як даність. Важлива функція близьких людей людини, яка втратила важливі відносини, – це зробить гнів безпечним для самої людини і оточуючих. Яким чином?

Перш за все, потрібно запропонувати форми прояву гніву, які не пов’язані з саморуйнівною поведінкою – бити не стіну, а боксерську грушу, або стати в спаринг з кимось, кричати в місцях, де ніхто не завадить.

Безпечний прояв гніву робить злість неефективною, але дозволяє виявити її повністю в соціальній формі. Стадія гніву може бути дуже довгою, і близьким людям варто набратися терпіння. Головна функція стадії гніву – відреагувати на втрату, але все ще не усвідомити до кінця. Відбувається розрядка в місці травми, але ще не повне прийняття.

Після стадії гніву втрата, нарешті, виходить на рівень усвідомленості і настає новий виток – стадія депресії. Печаль, безпорадність, відчай, страх – все це в повній мірі і в різній концентрації змішується в душі людини, яка переживає втрату відносин. Домінуючий стан в цій стадії – самотність. У стані депресії людина не чує і не може прийняти слова про те, що «все буде добре», «буде інша», «він був сволотою» або «всі колись там будемо».

Почуття самотності затоплює людину, і вона начебто знаходиться під товщею води, куди не проникають звуки голосів близьких людей. Що потрібно людині в стані депресії? Їй потрібен простір для печалі, турбота без зайвих слів і відчуття присутності. Не слова «я поруч», а відчуття. Дати його можна, опиняючись поруч, коли у людини в депресії немає сил для чогось, будучи плечем для опори і страховкою на випадок проблем.

Найнеправильніше, що можна зробити, – це намагатися «розворушити» і знецінити втрату. В іншому випадку стаді депресії заштовхали в глибини душі і вийде назовні пізніше, але вже вдвічі сильніше. Сам же чоловік, який пережив втрату відносин, може дозволити собі відчувати печаль і біль, головне – вирішити також комусь бути поруч, щоб допомогти вам.

Остання і найважливіша стадія – стадія прийняття. Вона настає тільки в тому випадку, якщо були успішно пройдені попередні етапи. На цій стадії людина прощається, відпускає і повертається до життя. Спогад про втрачені відносини продовжує жити, але більше не приносить такого болю. Часто залишаються хороші спогади і почуття подяки за них. Стадія прийняття проходить два етапи, і на кожному з них потрібно дати собі або близькій людині особливу підтримку. Перший етап прийняття – залишкові поштовхи і реорганізацію. Це схоже на гострі, але все більш рідкісні «напади» бідкання. Вони зазвичай виникають не спонтанно, а пов’язані з подіями, що нагадують про відносини, наприклад, спільні дати або раптова зустріч на вулиці.

Втрата відносин поступово переходить з розряду травми в розряд досвіду. Життя повертається у звичне русло. На цій стадії найголовніша підтримка – це присутність і участь.

Другий етап прийняття – це завершення роботи горя. Головне завдання на цьому етапі – повернутися в життя. Якщо на стадії депресії звуження сфери контактів і ізоляція – це норма, то на стадії прийняття важливо поступово залучати людини в життя сім’ї, друзів, колективу на роботі. Важливо не просто повернутися до вузького кола, а й поступово розширювати коло спілкування. Близька людина може допомогти  пристосуватися, залучаючи його в діяльність і спілкування. Але важливо бути уважним і не дуже поринати.

Відновлення – процес не швидкий. Вам може здатися, що втрата відносин через розставання і втрата близької через смерть – несумірні втрати. Але правда в тому, що переживаються ці втрати однаково сильно. В обох випадках має значення близькість відносин, значущість людини і раптовість. Часом раптове заміжжя коханої дівчини або від’їзд в іншу країну близького друга бувають більш болючими, ніж смерть родича. Втрата – це неминуча частина життя, і впоратися з нею – завдання непросте, але посильне.

Підписуйся на нашу сторінку у Фейсбуці!