Психологія

Як навчитися вірити в себе?

Довіра до себе – фундамент внутрішньої сили особистості, важливий елемент самоприйняття і самоконтролю. Це якість закладається в ранньому дитинстві, до 3-4 років, коли ми вводимо в своє життя перші обмеження: «я обіцяю, що більше не буду», «пограюсь – і сам покладу іграшки» і т. д.

Дитина відстежує ланцюжок «дане слово – його виконання – внутрішній комфорт» плюс заохочення матері за старанність. Потім сфера довіри все більш розширюється, переходячи в дорослому віці в відчуття внутрішньої опори в собі, в безмежну віру в свої сили і можливості.

Класик американської психології Е. Еріксон писав, що довіра – це не тільки надія на інших, але ще й віра в самого себе, в здатність самостійно справлятися з власними проблемами. Почуття базової довіри немовляти до світу – це початок його особистості і основа гармонійного спілкування з людьми, витоки її вміння приєднуватися до людей і одночасно виділяти себе як особистість.

Не довіряє собі – не довіряє і іншим. Без довіри до себе тривожно жити в цьому світі, доводиться постійно шукати опору в зовнішніх об’єктах або жити з оглядкою на інших.

Батьки тих, хто так і не навчився вірити собі, часто були незрілими людьми, вони самі відчували себе незатишно, тривожилися без приводу і, відповідно, не змогли навчити дитину довіряти собі. Також це могли бути надмірно критикуючі люди, які страждають неврозами, аддикціями, або прийомні батьки, які не мають досвіду виховання.

• Антиподом довіри є брехня самому собі.

Така брехня відрізняється від звичайної брехні тим, що в неї безумовно віриш. Коли навколишні заради якоїсь своєї вигоди, або зі страху бути викритими, або заради вдалої маніпуляції, відверто брешуть, часом на ходу вигадуючи легенди, вони прекрасно знають, що в їх словах істини немає. Але коли брешуть самому собі – в цю казку якраз вірять. Чому?

Тому що це зручно і звично. Іноді без такої брехні просто не вижити. Вона створює «зону комфорту», ​​де не мучить совість, підтримує звичний уклад життя, дає можливість нічого не змінювати. Так боягуз вважає себе сміливим; жінки, які не мають в собі ні грама привабливості, уявляють себе чарівними; жалюгідні нарциси з роздутим его вірять в своє «особливе призначення». Залежний від алкоголю ніколи не визнає себе алкоголіком («я просто іноді випиваю»).

Для того, щоб почати жити дійсно повноцінним життям, потрібно вилізти з цієї павутини ілюзій, зітканою заради сумнівного спокою.

Самопізнання – перший крок на шляху набуття довіри до себе. Проаналізуйте свої сильні і слабкі сторони. Сильні потребують подальшого розвитку, слабкі – поступового викорінення. Чесність має першорядне значення, це запорука вашого успіху, тому, аналізуючи себе, будьте щирі.

Другий крок – тренування впевненої поведінки. Впевненість приходить завдяки довірі до себе, а також від віри в те, що дані природою можливості ви зумієте реалізувати на благо собі і людям.

Третій крок – створюйте свій характер. Уявіть, що ви тільки-тільки з’явилися на світло, але володієте можливістю знайти бажані для вас якості. Робіть це кожен день. Говоріть правду, припиняйте брехню.
Навчившись довіряти собі і іншим, ви зумієте знайти своє унікальне місце в цьому світі, випробувати щастя теплого, щирого спілкування, знайти друзів і любов.

За матеріалами

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Будь ліпшою. Будь розумнішою та мудрішою! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20