Психологія

Як формується «синдром відкладеного життя»?

Майже всі ми  стикалися з такою виховною формулою батьків: «Ось закінчиш школу – тоді і будеш робити, що хочеш», «Спочатку відучити три курси в університеті, а потім вже думай про заміжжя», «Знайдіть з чоловіком нормальну роботу, а потім вже заводьте дітей» і т. п. і це не все …

Підписуйся на "Психологію стосунків" у Фейсбуці!

Чого варті деякі репліки наших «старих, добрих» вчителів!

• «Де це бачено: манікюр “наводити” в 8-му класі! Закінчиш школу – тоді і лакуй нігті!»
• «Я на свою вчительську пенсію просту стрижку зробити не можу, а вона вже волосся крутить, перед хлопчиками виставляється! Вийдеш заміж – тоді і роби зачіски!»

Хтось виріс і по-доброму посміявся над цими атавізмами колишньої епохи. Але для деяких, вже дорослих людей, такі ось «мудрі настанови» перетворилися в суворі внутрішні установки на все життя. Вони немов застигли в очікуванні якоїсь важливої, доленосної події, настання якої дозволить їм відразу зажити щасливо, зайнятися улюбленою справою і отримати від життя все, що хочеться. Такі люди часто говорять: «Зараз мене багато чого не влаштовує, але ось коли я …, то все буде чудово».

Синдром відкладеного життя отримав свою назву тому, що людина, яка до нього схильна, живе не в сьогоденні, а в мріях і фантазіях про майбутнє. Вона ніби відкладає своє життя «на потім», «до кращих часів», і по-дитячому вірить, що ці «чудові часи» настануть як за помахом чарівної палички.

Чотири варіанти сценаріїв:

1. Очікувана подія не настає ніколи.

Дівчина прекрасно шиє одяг за власними ескізами. Але продовжує працювати в неперспективним ательє швачкою-мотористкою. На будинок брати замовлення вона не хоче: «соромно бути швачкою-надомницею, як якась стара з минулого». Свою справу відкривати боїться, повторюючи з року в рік формальну відмовку: «А раптом я не знайду замовлень?»

Адже спочатку треба накопичити грошей, завести сім’ю, відкласти на «чорний день» і т. д. Ось коли вдасться міцно «стати на ноги», можна подумати і про свою справу.

При цьому пошук будь-якого зручного компромісу (потихеньку набирати клієнтів паралельно з основною роботою), як правило, не розглядається. В даному випадку можна говорити про нерішучість, про неготовність до радикальних змін в житті, боязні виходу із зони комфорту і страху зробити помилку.

2. Очікувана подія не може наступити в принципі.

Бувають ситуації, коли переслідувані цілі в принципі виглядають відірваними від реальності.

Наприклад, дівчина шукає через шлюбні агентства мільйонера-іноземця, щоб виїхати з ним в іншу країну, «сісти йому на шию» і не працювати. Поки «прекрасний принц» не знайдений, для поліпшення свого життя вона нічого не робить, за собою особливо не стежить, іноземні мови і правила етикету не вчить. Вона «просто чекає».

У підсумку виходить, що сьогодення минуло, а бажане майбутнє так і не настало. Часто такі люди досить інфантильні, вперті, мають недостатні здатності до самоаналізу.

3. Очікувана подія настала, але фінал незадовільний.

Звичайно, бувають ситуації, коли жадана подія благополучно настає. Однак для людей з синдромом відкладеного життя такий сценарій дуже часто пов’язаний з розчаруванням. Адже в більшості випадків настання ключової події не має на увазі, що після цього життя саме по собі раптом стане ідеальним, без докладання якихось додаткових зусиль. А саме цього вони і хотіли: одруження / заміжжя приведуть до появи своєї квартири, машини, рахунків у банку з багатьма нулями… Тобто відбудеться справжнісіньке диво – і відразу у всіх сферах життя. Але, на жаль, таке буває тільки в новинах казках для дітей дошкільного віку.

4. Очікувана подія настала, і життя змінилося в кращу сторону.

Звичайно, бувають і такі ситуації, коли настання ключової події кардинально змінює життя. Такий варіант, наприклад, можливий, якщо втілення мрії в реальність так чи інакше призводить до вирішення внутрішніх проблем. А це підвищує особистісний ресурс і дає поштовх до подальших позитивних змін.

Наприклад, дівчина вірить, що якщо вона відкоригує риси обличчя, то зустріне чоловіка своєї мрії, знайде кращу роботу і т. д. Коли дана дівчина, попередньо заробивши на пластичну операцію, змінює свій зовнішній вигляд, у неї підвищується самооцінка, завдяки чому вона краще виступає на співбесіді і отримує бажану роботу; легко зав’язує нові знайомства і знаходить гідного чоловіка і т. д.

При синдромі відкладеного життя такий сценарій вкрай рідкісний, тому що люди, які страждають від нескінченної прокрастинації, не схильні до активних дій і завжди сподіваються на «щасливий випадок».

Як позбутися від «синдрому відкладеного життя»?

• Головна умова – не відкладати здійснення життєвих планів до настання якої-небудь події, а приступати до їх реалізації прямо зараз.

Проаналізуйте свої мрії, цілі, уявлення про ідеальне майбутнє і те, наскільки воно має шанс втілитися в перспективі найближчих 3-5 років. Ретельно зважте, що для вас дійсно важливе, а що другорядне. Не робіть ставку тільки на одну подію і не зв’язуйте з нею всі подальші досягнення в своєму житті.

Головним гаслом боротьби з синдромом відкладеного життя повинен стати наступний: «Перестань відкладати – і починай жити!»

За матеріалами