Subscribe Now

Trending News

Хто повільно ходить – повільно думає
Саморозвиток

Хто повільно ходить – повільно думає 

Вільям Блейк робив це мрійливо, Зігмунд Фрейд – ліниво, а Альберт Ейнштейн – майже фанатично. З усіх наших активностей жодна так не впливає на наші розумові здібності, як ходьба. Однак, як недавно з’ясували вчені, важливо те, як саме ми ходимо: наприклад, неспішний ритм чи допоможе нам прийти – у всіх сенсах – до геніального висновку.

Виявляється, між темпом ходьби і тим, з якою швидкістю наш мозок обробляє інформацію і видає нові ідеї, є прямий взаємозв’язок. До такого висновку нещодавно дійшли вчені університету Дьюка в Північній Кароліні, проаналізувавши результати серії експериментів. Досліджували залучили кілька сотень людей середнього віку, вивчили те, з якою швидкістю вони ходять, і порівняли ці дані з фізичними та фізіологічними показниками, а також з розумовими здібностями випробовуваних.

Те, що наша манера ходьби пов’язана з роботою центральної нервової системи, було відомо і раніше, але нові дані дозволили американським вченим заговорити про те, щоб використовувати подібні тестування для виявлення ранніх ознак деменції.

Однак повернемося до взаємозв’язку між ходьбою і розумовими здібностями. Виявилося, що різниця в IQ між найшвидшими і повільними учасниками у віці 45 років склала 16 пунктів. Причому вимірювався і природний для випробовуваних темп переміщення, і максимальна швидкість, яку вони могли розвинути на прохання дослідників.

Фізичні показники повільних учасників: сила стиснення предмета рукою, зорово-моторна координація – також відрізнялися в гіршу сторону, так само як і показники здоров’я (стан легенів, зубів і імунної системи).
Малюки з більш низькими показниками IQ і лінгвістичними здібностями виростали в більш повільних дорослих.

Вчені стверджують, що зв’язок між темпом ходьби, здібностями мозку і здоров’ям можуть пояснювати генетичні чинники. А значить, покращуючи здоров’я мозку, можна впливати на фізичний стан і в результаті підвищити темп ходьби.

Що цікаво, за словами керівника дослідницької групи Лайн Расмуссен, вперше експеримент такого роду проводився на відносно молодих випробовуваних – зазвичай в них беруть участь представники більш старших вікових груп.

У дослідженні взяли участь 904 чоловіки і жінки з Нової Зеландії – за станом їх здоров’я вчені спостерігали з трьох років. Щороку учасники проходили численні тести, фінальний з яких відбувся, коли їм виповнилося 45. Вчені з’ясували, що діти з більш низькими показниками IQ, лінгвістичними здібностями, моторними навичками, здатністю переносити фрустрацію і слабким емоційним контролем виростали в більш повільних дорослих.

Проведене з використанням МРТ дослідження виявило, що у повільних випробовуваних менша загальна площа головного мозку і щільність його кори, і в цілому їх мозок більш «старий». Відображається це і на зовнішності: такі учасники старше виглядають – так, у всякому разі, вважали ті, хто оцінював вік випробовуваних по фотографії.

Вчені кажуть, що все це може бути наслідком обраного способу життя, але може бути вірним і зворотне. Фінальні точки в цьому питанні вченим ще тільки належить розставити, але корисні висновки кожен з нас може зробити для себе вже зараз.

За матеріалами