Психологія

Хамство – ознака безсилля і ненависті, що роз’їдає душу

Пам’ятаю 1998 рік. Я тоді вчилася в провінційному інституті, і в кінці третього курсу нас відправили на практику в київське педучилище №2. Все було новим: вітрини, прикрашені різнокольоровими мотками пряжі, кав’ярні та автомобілі, що нагадують мордами бульдогів. Ми оселилися в гуртожитку недалеко від метро «Дружби народів», днем ​​читали лекції про Ушинського і Амонашвілі, а ввечері прогулювалися до мосту Патона.

Одного разу забрели в магазинчик меблів з канделябрами, скринями і ширмами, розписаними на китайський манер. Продавщиця шумно втягнула повітря, немов ми ганебні дворняжки, і стала слідувати за нами по п’ятах. Дихати в потилицю і покахикувати. Ми засоромилися своїх дешевих туфель і дерматинових сумок і поспішили ретируватися так толком нічого і не розглянувши. І потім ще довго уникали стильних пасажів виключно через продавців. Вони обслуговували з таким виглядом, ніби тільки вчора виграли конкурс «Міс Всесвіт» і премію «Греммі», але через жахливу ​​помилку потрапили в торговий зал.

Одного разу прийшла в бутік, в якому завжди купую сукні для презентацій. Він дорогий, але того вартий. Цього разу на порозі стояла господиня, чимось незадоволена жінка похилого віку, і махала мотузкою, що означало «перерву».

– Підкажіть, коли ви відкриєтеся? Мені дуже потрібно плаття.

Вона зміряла мене бридливою поглядом:

– Дівчина, а ви впевнені, що зможете хоч щось у нас купити?

В той момент я не знайшла відповіді. Просто захлинулася вселенської образою і зіпсувала собі настрій на кілька годин. Зате зрозуміла, що з хамами треба вчитися правильно розмовляти і стала почитувати М. Литвака «Психологічне айкідо». Намагалася бути напоготові. Виходить поки не завжди.

Якось взимку у нас з чоловіком проходила ділова зустріч в престижному ресторані. Ми здавали верхній одяг в гардероб, і я раптом згадала про шарф. Стягнула його з шиї і за звичкою запхнула в рукав. Гардеробник – чоловік з червоною паперовою квіткою в петличці, голосно відчитав:

– Що ви, як з села? Чи етикет не один для всіх? Ви б ще кишені перевірили.

Я вперше розсміялася, замість того, щоб заплакати:

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20

– Так, ви все дуже точно підмітили. Я з глухого села. Хочете прописку покажу?

Він почервонів і шмигнув за шторку.

Хамство завжди вважалося рисою нижчих шарів суспільства. Цим страждали лакеї, слуги і холопи. Хамлять від безсилля, почуття власної нереалізованості, ущербності і ненависті, що роз’їдає душу. Відповідають тим же від невпевненості в собі, невміння володіти собою і гострої образи. Переводять все в жарт – сильні.

Залишаються абсолютно невразливими – по-справжньому щасливі.

За матеріалами