Психологія

Відчепіться, будь ласка: як підняти настрій, коли нічого не хочеться

Вам коли-небудь приходило в голову, що непогано було б записатися на курси підвищення настрою? Такі взагалі бувають? Або є якісь практики, щоб блокувати втрату позитиву, тому що якщо вже я впадаю в тугу, то з якого дива мені приховувати це від колег і друзів?

Взяти, наприклад, один випадок з життя. Ми з подругою домовилися сходити в кіно і бар, а там як вийде, давно не вибиралися, все робота та робота. Вона забігла за мною, задоволена і енергійна, типу, пішли. А я дивлюся на неї, закуталася в плед і розумію, що перехотіла. Вона мене торсає, обіцяючи Джейка Джілленхола, а потім каву біля каміна, а я розумію, що не тільки не бажаю виходити під холодний жовтневий дощ, але навіть не хочу, щоб їй вдалося мене розвеселити. Від слова зовсім.

Подруги у мене добрі і розуміючі, але підозрюю, що це не нескінченні їх якості. І до того ж мені складно пояснити, чому я так себе веду, хіба що визнавши, що я дуже і дуже вперта, і якщо я в чомусь себе переконую, мене не зрушити з місця. Так, я умудряюся залишатися при цьому лояльною, контактною і продуктивною, але недоліки впертості розквітають у всій красі, коли мене змушують робити те, чого я не хочу: моє его автоматично перемикається в пасивно-агресивний режим. Мене особисто це ні крапельки не турбує, але я знаю, що така манера дратує інших, а мене, на жаль, хвилює, що інші про мене думають. І, повертаючись до подруг, яких я все ж люблю, – не хочу бути людиною, яка постійно псує їм настрій своєї спонтанної і невблаганною меланхолією.

Переконавши себе взяти вперту печаль під контроль, я звернулася за порадою до спеціалістів з питань настрою і записала кілька слушних рецептів:

Рецепт # 1: Слухайте (життєрадісну) музику

Заглибившись в психологічні сайти, я знайшла цікаву статтю Юни Фергюсон, доцента психології Університету Трумена. За її словами, зміна настрою в деяких випадках дійсно питання вибору. В одному з досліджень вона виявила, що піддослідні, перед якими стояло завдання поліпшити настрій, слухаючи музику, досягали бажаного, якщо музика була життєрадісною. Наприклад, «Happy» Фаррелла спрацював, а «Весна священна» Ігоря Стравінського не дала ніякого ефекту (вони б ще похоронний марш включили).

«Зусиллям над собою нудьгу не перемогти, але деякі інструменти і методики допомагають домогтися позитивного результату, – пояснює Фергюсон. – Музика – один з потенційно корисних інструментів».

Відмінно, ось тільки коли я дуюсь на весь світ, я рідко додумуюсь включати музику або ставлю тужливі мелодії «під настрій», які роблять мене ще сварливішою і сумнішою. ОК, позначимо цю пораду як «допустиму».

Рецепт # 2: Дійте, а не сидите

Ось вона, світова змова, самий ненависний принцип! Чому я повинна щось робити, щоб не псувати життя іншим? Точно, для моєї ж користі. Все більше разочаровуючись в радикальних і швидких корекціях, я накидала короткий список популярних онлайн-пропозицій для підняття настрою: запишіть три речі, за які ви вдячні Всесвіту (так ніколи); медитуйте (ха-ха); виберіться на природу (о, Боже); займіться сексом (ну, якщо так треба); спортом (і ви туди ж); посміхніться (ага, по команді). Деякі з цих речей дійсно здатні підняти мені настрій, принаймні, частково, але як переконати себе робити те, чого я щиро не хочу?

Рецепт # 3: Стійте на своєму

Ірина Шліндман, психолог і фахівець з обсесивно-компульсивних розладів, повідала мені, що впертість досить поширена серед населення планети і часто притаманна людям з ОКР або компульсивним типом особистості, які постійно орієнтуються на установки «як треба» / «як прийнято», всерйоз страждаючи, якщо їм випадає свобода вибору.

«Компульсивна поведінка не рідкість, – пояснює Шліндман. – І ви, і я здатні виявляти її ознаки. Такі люди вважають за краще звичний шлях і вірять, що діяти треба за усталеними правилами. Ніяких відтінків сірого, для них існує тільки чорне і біле. Впертому з проявами ОКР дуже складно змінити свою думку, чим вони часто дратують людей з іншими переконаннями, які намагаються з ними взаємодіяти».

Шліндман вважає, що такий тип особистості зазвичай видає перфекціоніста-трудоголіка з сильним моральним кодексом, якого складно переконати щось міняти – в тому числі у власній особистості.

Схоже, що я з темної армії компульсивних перфекціоністів. Дійсно, якщо у моєї періодичної нудьги є об’єктивні причини – це частина моєї особистості, – як (і навіщо) я можу себе змінити? І як все-таки справлятися з ситуаціями, коли нічого не хочеться, крім як лежати і тужити? Змиритися?

Рецепт # 4: Перетворіть це в гру

«Іноді можна уникнути ситуацій, які псують настрій, – каже Ірина Шліндман, – але перепади настрою неминучі для всіх». Юна Фергюсон погоджується, що ми повинні час від часу переживати печаль і смуток:
«Не обов’язково бути щасливим весь час. Дослідження показують, що навіть дуже щасливі люди відчувають негативні емоції, які буквально безцінні для досвіду, розвитку почуттів і придбання життєвих навичок».

Але все ж тим впертим, хто регулярно перетворюється в нестерпних рубак без видимих ​​причин, Шліндман пропонує коригувати настрій, використовуючи їх типові риси – перфекціонізм і прагнення перемагати. «Я б порадила перетворити ситуацію в гру, щоб втеча від спліну стала пригодою, – пояснює вона. – Ніякого екстриму, все просто. Наприклад, якщо не хочеться йти гуляти з подругою, придумайте мотивуючу его-кричалку, на кшталт такої: а хто у нас тут  закохана в Джилленхола весела тусовщиця, яка не пропускає жодної прем’єри і врятує будь-яку вечірку, навіть якщо дуже втомилася і на вулиці холодно? Любляча подруга прийме таку гру, а якщо ні, говоріть це самі собі – з посмішкою і перед дзеркалом».

Я ось що думаю: звучить дивно, але, здається, може спрацювати. Поговорю з дівчатами, потренуємось.

За матеріалами

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Будь ліпшою. Будь розумнішою та мудрішою! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20