Аналіз доступних досліджень показав, що фізичне покарання безпосередньо пов’язано з поганими наслідками для дітей.

Згідно з даними ЮНІСЕФ, в середньому по світу 60 відсотків дітей піддаються фізичному впливу. Найпоширеніша форма – шльопання. У Сполучених штатах більшість людей до сих пір вважає це припустимою формою покарання, попри те, що за даними порталу Fivethirtyeight відсоток людей, що допускають прочуханку знизився з 84 відсотків в 1986 до приблизно 70 в 2012.

[the_ad id=”759″]«Питання про те, чи повинні батьки шльопати своїх дітей, щоб скорегувати їх поведінку, складається з переплетення етичних, релігійних аргументів, а також питань прав людини», пишуть Елізабет Гершофф з Університету штату Техас в Остіні і Ендрю Гроган-Кейлор з університету Мічиган в своїй новій роботі з аналізу досліджень впливу биття на дітей.

Дослідники були стурбовані тим, що в попередні мета-дослідження визначали фізичне покарання занадто широко, і включали в свій аналіз більш суворі способи фізичного впливу, не тільки шльопання. Так що в цьому дослідженні вони визначили даний вид покарання як «шльопання дитини по сідницях або кінцівках з використанням голою руки».

Вони також турбувалися, що шльопання було пов’язане лише з поганими результатами для дітей в дослідженнях, що не були методологічно бездоганними. Важко вивчати реальні наслідки подібних явищ; існувало всього кілька контрольованих експериментальних досліджень в лабораторних умовах, в яких деякі матері пороли дітей, а деякі ні. Всі вони були включені в цей аналіз, разом з крос-секційними і суміжними дослідженнями, яких в цілому було 75, 39 з них раніше не використовувалися в інших мета-дослідженнях. В цілому, всі ці роботи охопили дані 160927 дітей.

Дослідники оцінили ефективність даних робіт, щоб зрозуміти, наскільки значущими були їх результати. Існувало 111 різних видів ефектів для 75 досліджень (деякі з них включали в себе більше одного результату). З них в 108 було встановлено, що шльопання пов’язане з поганими наслідками. 78 негативних результатів були статистично значущими. Тільки дев’ять результатів показали, що від прочуханки може бути користь, і лише один з них був статистично значущим.

«Таким чином, серед 79 статистично значущих результатів, 99 відсотків вказали на зв’язок між шльопанням і згубними наслідками для дитини,» говорить дослідження. Цими наслідками були: «низька моральна інтерналізація, агресивність, антисоціальна поведінка, розвиток наявних проблем з поведінкою, проблеми з психічним здоров’ям, погані відносини між батьком і дитиною, порушення когнітивних здібностей, низька самооцінка і ризик фізичного насильства з боку батьків».

Більш жорсткі форми покарання були виключені з аналізу, так що цей матеріал наочно демонструє: шльопання саме по собі ставить під дітей під ризик. Автори також розглянули підмножину досліджень, порівнюючи шльопання і фізичне насильство, і виявили, що обидва ведуть до поганих наслідків, «які близькі за величиною і однакові у розвитку», пишуть вони. З огляду на, що шльопання все ще поширена – хоч і суперечлива – форма покарання, її ретельне вивчення матиме важливе значення для батьків і законодавців. І як висновок дослідників, «немає ніяких доказів того, що шльопання приносять дітям користь, зате всі свідчення демонструють ризик заподіяння шкоди».

Джерело

Приєднуйтесь до групи Вар’ят в Facebook і стежте за оновленнями. З нами цікаво!