Американський коуч і письменниця Мелані Кертін поділилася дослідженнями про вплив медитації на роботу мозку

Нейробіолог Сара Лазар почала вивчати медитацію з волі випадку. Вона готувалася до Бостонського марафону і лікувала бігові травми, а її терапевт порадив їй робити розтяжку. Так Лазар почала займатися йогою. (…)

Згодом вона зацікавилася науковою літературою на тему усвідомленої медитації. Лазар виявила постійно зростаючий масив доказів того, що медитація позбавляє стресу, депресії і тривожності, бореться з болем і безсонням, а також покращує якість життя. (…)

У першому дослідженні Лазар вивчала тривалу медитацію (досвід від 7 до 9 років) на прикладі контрольної групи. Результати показали, що люди, які серйозно практикують медитацію, мають підвищений рівень сірої речовини у деяких ділянках мозку, включно зі слуховою і сенсорною корою, а також острівцевою часткою.

Це не позбавлене сенсу, оскільки усвідомлена медитація змушує вас сповільнитися і зосередитися на теперішньому моменті, включно з тілесними відчуттями: наприклад, диханням і звуками навколо.

Навіть вісім тижнів медитації змінили мізки людей на краще

Хоча нейробіологи також виявили, що у тих, хто практикує медитацію, сірої речовини більше в іншій ділянці мозку, пов’язаному з прийняттям рішень і роботою пам’яті – лобній ділянці. Фактично, більшість людей спостерігає, як їхній мозок виснажується в міру старіння. Але 50-річні учасники дослідження, які займаються медитацією, мали таку саму кількість сірої речовини, що й люди наполовину молодші. (…)

Лазар з командою хотіли переконатися, що причина була не в тому, що учасники, які тривалий час практикують медитацію, спочатку володіли великою кількістю сірої речовини. Тому вони провели друге дослідження. Тепер вчені набрали людей без досвіду медитації і залучили їх у восьмитижневу практику усвідомленості.

Результати? Навіть вісім тижнів медитації змінили мізки людей на краще. З’явилися ущільнення в кількох частинах мозку, включно з лівим гіпоталамусом (пов’язаний з навчанням, пам’яттю і емоційною регуляцією), скронево-тім’яним вузлом (відповідає за емпатію і множинних точок зору) і частину мозкового стовбура, яку називають варолієвим мостом (там регулюється генерація нейромедіаторів).

До того ж мізки новачків демонстрували звуження мигдалеподібного тіла, ділянки мозку, що асоціюється зі страхом, хвилюванням і агресією. Зміна його розміру корелюється зі зменшенням рівня стресу в учасників.

Як довго ви маєте медитувати, щоб спостерігати результат? У рамках дослідження учасникам було сказано медитувати по 40 хвилин на день, але в середньому вони обмежувалися 27 хвилинами. Кілька інших дослідів показують, що позитивні зміни помітні вже при 15-20 хвилинах на день. (…)

Виявляється, медитація може подарувати вам мізки 25-річної людини. Шкода, що на додачу не йде ще й молоде тіло.