Психологія

Творцями свого життя є ми самі

Кожна людина має потребу в турботі, увазі, любові. Якщо вона не отримує цього у відносинах, всередині росте образа, незадоволеність. Людина вважає, що оточуючі не виправдали її очікування, і вони несуть за це відповідальність. Причина такої поведінки родом з дитинства.

Будь-яка людина може бути щасливою. У будь-якій ситуації, в будь-якому віці і в будь-якому прояві свого бажання. І умова тільки одна – вона сама дозволяє собі бути щасливою.

Для того щоб дати собі дозвіл на щастя, потрібно прийняти відповідальність за себе, визнати свою свободу вибору, прийняти самодостатність і здобути незалежність. Попросту – не чекати, що хтось інший подбає про наше благополуччя, душевний комфорт, прискаче ощасливити нас.

Кожен з нас наповнений і радощами і переживаннями, в кожному з нас знаходиться джерело талантів і можливостей.

А ось витягти їх з себе, для себе ж, коханого, часто неймовірно важко. Для розуміння цього необхідно прийняти на себе відповідальність за свої кроки, свої дії і бажання. І додати до цього самодисципліну!

Що це за звір такий «самодисципліна»?

Я вкладаю в це поняття – розрізнення своїх потреб, розуміння першочерговості виконання своїх бажань, спрагу відкриття себе.

Бажання виконуються всі.

У різних проявах, іноді ми їх не помічаємо, іноді ігноруємо. Іноді не розуміємо вже здійснених бажань. Іноді, навіть не розгорнувши обгортку, переносимо в список безнадійних. А деколи просто викреслюємо з життєвих планів.

Наприклад,  самотність. Відносини вичерпали себе. Пара розлучилася.

Одному з партнерів стає нестерпно без іншого. Він чіпляється за віджилі відносини, які давно вже треба було перервати. Відносин, як щасливого союзу між двома сильними і незалежними людьми, вже не існувало давно.

І людина, у якої не розвинулося почуття відповідальності за себе, не вміє, не хоче розлучатися з партнером. Вона не в змозі бути щасливою сама. Їй постійно потрібен інший, щоб приділяв їй час, увагу, піклувався.

Вона чіпляється за будь-яку соломинку дзвінок, лист, СМСку, зустріч… У картині світу цієї людини будь-яка людина – це джерело її особистого щастя, і самореалізації.

Як правило, ця людина незадоволена, коли її очікування іншої людини не виправдовуюся. Вона вважає, що саме вони і підводять її, винні в її нещасті. Причина такої поведінки криється в дитинстві. Від нестачі батьківської любові.

Внутрішнє відчуття порожнечі – явний наслідок незадоволення дитячої потреби в турботі, увазі, любові. Принаймні, недостатнього прояву саме для цієї дитини.

Такій дорослій людині постійно буде «чогось не вистачати», вона буде чіплятися за будь-яку крихти уваги, невпевненість в собі і в кожному іншому буде проявлятися у вигляді співзалежності і небажання розставання.

А тим самим людина руйнує відносини, які так важливі для неї. Відносини, які є для неї більшою цінністю, ніж вона сама. І завжди пам’ятайте, що творцями свого життя є ми!

За матеріалами