Людство намагається почути представників позаземних цивілізацій вже більше століття, але доказів поки не отримало. Однак вченим вдалося зафіксувати кілька дивних сигналів з різних сторін Всесвіту, походження яких все ще намагаються пояснити.

Пропонуємо дізнатися про ТОП-10 найбільш загадкових сигналів з космосу, які не піддаються поясненню вченими.

Таємничий гул

У липні 2006 року дослідники запустили метеорологічний зонд з Колумбійського центру дослідницьких аеростатів NASA в місті Палестин, штат Техас. Метою експерименту було виявлення зірок першого покоління на висоті 36,5 км, шляхом отримання слідів нагріву аеростата. Однак вчені зафіксували таємничий радіогул з глибокого космосу. Джерело сигналу виявлено не було.

Звуки Міранди

Найближчий до Урану супутник Міранда є одним з найунікальніших в Сонячній системі. Незважаючи на свої невеликі розміри, які в 7 разів менше Місяця, Міранда поцяткована каньйонами, які в 12 разів глибше Великого Каньйону в Колорадо. За характерний вид супутник прозвали “місяцем Франкенштейна”.

Також Міранда випромінює радіошум, зафіксований космічним апаратом “Вояджер-2”. Цей “наспів” настільки зацікавив NASA, що агентство навіть випустило альбом із записом “мелодій Міранди”. Точне джерело звуків поки пояснити не можуть.

Жахливі звуки Юпітера

27 червня 1996 року космічний корабель Galileo, запущений NASA метою дослідження найбільшої планети Сонячної системи, наблизився до одного з місяців, Ганімеда. Обертаючись на орбіті супутника, апарат зареєстрував сигнали, які передав на Землю. Дослідники вважають, що вони виходять від заряджених частинок, які накопичуються в магнітосфері місяця.

Звуки зірок

7 березня 1999 року космічна обсерваторія Kepler була запущена для пошуку населених планет у Всесвіті. Апарат записував дані про криві блиску зірок. Частоти зміни яскравості цих кривих дуже схожі на звукові частоти, невловимі для людського вуха. Однак використовуючи перетворення Фур’є, дослідники довели частоту до чутного рівня – вийшло моторошно.

Радіосигнал SHGb02+14a

У березні 2003 року обсерваторія Аресібо отримала потужний сигнал незрозумілого походження, що отримав назву SHGb02 + 14a. Сигнал спостерігався три рази загальною тривалістю близько 1 хвилини на частоті 1420 МГц, і виходив з області між сузір’ями Риб і Овна. Джерело знаходилося в 1000 світлових років від Землі, але зірок в тому напрямку виявлено не було. На поточний момент SHGb02 + 14a був кращим кандидатом на штучне походження.

Лякаючі звуки Сатурна

Зонд “Кассіні-Гюйгенс”, відправлений до Сатурну 1997 році, першим увійшов в атмосферу планети з кільцями. На відстані 377 мільйонів кілометрів від Сатурна апарат почав реєструвати радіохвилі, які виходять із областей полярного сяйва на полюсах планети.

Цей зловісний шум досить має досить складну структуру, з великою кількістю висхідних і низхідних тонів, а також з безліччю змін частоти і часу звучання.

Звуки темної матерії

Рентгенівська обсерваторія “Чандра” засікла незрозумілий рентгенівський сигнал в скупченні галактик в сузір’ї Персей. Вчені вважають, що сигнал пов’язаний з темною матерією, яка займає 26% нашого Всесвіту. Існує припущення, що це таємниче випромінювання виникає при розпаді стерильних нейтрино – гіпотетичної нейтрино, яка взаємодіє зі звичайною матерією тільки гравітаційно.

Звуки від чорних дір

Вчений Едвард Морган з Массачусетського технологічного інституту зміг відтворити звуки, які виходять від чорних дір. Для цього він використовував дані про зоряну систему GRS 1915 + 105 в сузір’ї Орла, відкриту в 1992 році – найбільша чорна діра зоряної маси в нашому Чумацькому Шляху.

З музичної точки зору радіошум з чорної діри відповідає ноті “сі-бемоль”, тільки на 57 октав нижче, ніж “до” третьої октави. А люди здатні сприйняти на слух лише 10 октав. Це найнижча нота, зафіксована у Всесвіті.

Імпульси радіовипромінювання на телескопі Parkes

У період між лютим 2011 року і січнем 2012 року, розташований в Австралії радіотелескоп Parkes зафіксував 4 імпульси радіовипромінювання. Кожен тривав мілісекунди, але всі вони були неймовірно потужними – щоб виробити енергію одного імпульсу, нашому Сонцю знадобилося б 300 000 років. Існує кілька теорій, що пояснюють походження спалахів. Серед них – зіткнення магнетарів.

Імпульси радіовипромінювання на телескопі “Аресібо”

2 листопада 2012 року радіотелескоп Arecibo в Пуерто-Ріко зафіксував короткий радіоімпульс, подібний до тих, що зареєстрував Parkes. Дослідники зробили розрахунки, які показали, що такі імпульси відбуваються 10 000 раз в день. Тепер астрофізики будують нові обсерваторії, а також використовують потужності телескопів в Австралії, Південній Африці та Канаді, щоб зрозуміти, чому ці радіосигнали надходять так часто і що вони означають.