Психологія

Тільки сама людина знає, де у неї болить. І передбачає причину

Для душевного болю або смуги невдач іноді є причина. Але в цю причину не вірять оточуючі, та ще й самого потерпілого переконують або висміюють.

У дитинстві, коли ми вчилися в п’ятому класі, моя подружка Женя наступила на голку. У килимі була голка; впала, мабуть. Голка увійшла Жені в ногу, в п’яту, цілком. І Женя не могла наступити на ногу, тільки на пальці; дуже боляче було.

Але Женя не знала, що голка встромилась в ногу, маленька ранка залишилася і зажила. А всередині нога боліла дуже сильно. Женя пішла до лікаря шкільного, але лікар подумала, що дівчинка просто хоче ухилятися від занять і вилаяла її.

І в дитячій поліклініці теж особливо слухати не стали скарги – на вигляд нога як нога. Ці діти такі ледарі і вигадники!

Тоді ж і зуби рвали без знеболення. Такі були часи; багато було хорошого. Але і ось таке було теж.

А мамі ніколи було з Женею ходити по лікарях, все працювали. І тиждень або дві Женя шкутильгала на пальцях, боляче було наступати на ногу. Тільки потім все ж зробили рентген і побачили голку. Дістали її, на щастя.

Це дуже схоже на ситуацію, про яку писав Юнг. Людина впевнена, що їй бажають зла і впливають на неї. Людина відчуває вплив автономної злої сили. Їй боляче. Вона не може наступати на ногу!

А їй кажуть, що вона все придумує. Ніякої голки немає. Ніякої причини почувати себе погано немає. Ідіть і займіться фізкультурою. І перебудуйте своє мислення на позитивне. У підтексті звучить: «ти ледар і вигадник!». Або «ненормальний»…

Ні, ненормальні бувають, звичайно. З маніякальними ідеями впливів або переслідування; звичайно, бувають.

Але абсолютно нормальна психічно людина відчуває, що в неї потрапила голка. Що їй боляче через щось стороннє і шкідливе, – але боїться навіть заїкнутися про це. Щоб її ж не звинуватили.

Все ж тільки сама людина знає, чи боляче їй і наскільки боляче. І після чого їй стало боляче і погано. На килим вона наступила або поспілкувався зі злою людиною, чи поїла з рук заздрісника або зустрілася поглядом з недобрим родичем, – тільки сама людина знає це. Коли в неї потрапило щось стороннє і небезпечне, – знає сама людина.

Треба хоча б вірити собі і іншим. Якби Женя не стала в голос плакати і голосно скаржитися, вона могла б втратити ноги. І так тиждень терпіла. Тому що інші не звертали уваги або не вірили, боліло щось не у них.

За матеріалами

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Будь ліпшою. Будь розумнішою та мудрішою! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20