Телегонія – вже давно втратила популярність серед науковців, і було офіційно доведено, що це антинаукова теорія. Про неї ніхто б не згадав, якби останнім часом її не почали згадувати публічні персони.

Спочатку в Росії говорять про те, що «клітини матки мають інформаційно-хвильову пам’ять», і називають телегонію «порівняно новою наукою». Потім в Чувашії гримить заява про те, що число статевих партнерів у жінки впливає на можливість мати дітей – а якщо їх було сім, то обов’язково настане безпліддя.

Хоча такі вислови – вірний показник того, що людина зовсім не розбирається в темі, такі вислови швидко набрали популярність в мережі. Розбираємося, звідки беруться ці ідеї і чому в них продовжують вірити.

Телегонія – це теорія про те, що секс з будь-яким партнером не проходить безслідно для жінки, а його ознаки (партнера, а не сексу) в майбутньому можуть відбитися на зовнішності або інтелекті дітей, народжених від зовсім іншої людини. З появою і розвитком генетики ідеї телегонії були спростовані: стало ясно, що блакитні очі у дитини карооких батьків – продукт експресії генів, а не сліди дошлюбного зв’язку матері. Правда, потім прихильники цієї гіпотези стали підганяти під неї нову термінологію: якщо пояснити, що після сексу в тілі жінки залишаються фрагменти ДНК чоловіка, теорія починає звучати наукоподібно і здається солідною.

Кілька років тому в журналі Ecology Letters були опубліковані результати дослідження, в ході якого зовнішній вигляд потомства мушок Telostylinus angusticollis частково залежав від зовнішнього вигляду самця, що передував їх «батьку». У тій же публікації автори підкреслюють, що для комах вже давно відомо про значимість білків та інших молекул, що передаються самці з насіннєвою рідиною; у сонечок і дрозофілів ці речовини можуть впливати на репродуктивні органи самок і – побічно – на параметри потомства.

Безумовно, це нічого не говорить про можливість переносити отримані дані на людину – але прихильникам ідей телегонії схвалення вчених не потрібно. Виходить як з гомеопатами і тими, хто заперечує існування ВІЛ: теорія представляється стрункою, звучить «розумно» і логічно, а ще дозволяє тиснути на совість і маніпулювати цінностями – «ви ж хочете мати здорових дітей?».

«Вмонтуватись» в хромосомний матеріал клітини людини може ДНК вірусу – але між людьми такий обмін неможливий

За телегонію вхопилася і церква – теорією стали аргументувати важливість цнотливості для здоров’я і моральності майбутніх дітей. Нехай релігійний погляд на невинність не збігається з тим фактом, що сама концепція невинності давно застаріла – але чи можна використовувати для аргументації відверто неправдиві дані? Телегонія – це псевдонаука, яка тільки шкодить довірі і до вчених, і до тих, хто на неї посилається.

Хоча дійсно можна говорити про мікрохимеризм – явище, коли чужорідна ДНК залишається в організмі (так буває, наприклад, з ДНК плоду в крові матері), але цей стан ніяк себе не проявляє; «працюють» тільки гени організму в цілому, а не поодиноких клітин або їх фрагментів. «Вмонтуватись» в хромосомний матеріал клітини людини може, наприклад, ДНК вірусу – але між людьми такий обмін неможливий. Саме тому дитина, виношувана сурогатною матір’ю, не отримує від неї ніякої генетичної інформації.

Загалом, ніяких реальних підстав ідеї телегонії під собою не мають. Як і прихильники інших ненаукових теорій, її прихильники підтасовують факти, залякують і грають на нервах – і дуже шкода, що серед них є люди, наділені владою або можливістю висловлюватися перед великою аудиторією. Якщо ж говорити про кількість статевих партнерів – шкоду може нанести не їх число, а банальні  інфекції; тому ніколи не варто забувати про правила безпечного сексу.