Психологія

Страждання не роблять нас сильнішими, а тільки роблять нам боляче

За біль – воздасться мені. Життя розставить все по своїх місцях. Ті, хто ображав, хто завдавав біль і зрадив, – рано чи пізно гірко пошкодують. Так, мені сьогодні важко і доводиться страждати, але в один день за всі муки – воздасться. Так, я не можу насолоджуватися життям, але одного разу все зміниться. Тому що Бог і Всесвіт знають, через що я проходжу, і як мужньо тримаюся. Страждання – навіть корисні, адже всі хороші люди через них проходять і, врешті-решт, перемагають все і знаходять щастя.

Підписуйся на нашу сторінку у Фейсбуці!

Чи доводилося вам думати подібним чином? Вважаємо, що не вам одним і не один раз. Про ставлення до страждань сперечаються в суспільстві вже давно і до єдиної думки – так і не прийшли. Хоча одна тенденція все ж чітко простежується: нам вперто нав’язують за допомогою кіно, літератури і ЗМІ думку про те, що страждання – мало не життєво необхідні і корисні. При цьому багато людей настільки звикли до такої постановки питання, що приймають це помилкове переконання за своє власне. Ми віримо в те, що щастя є нагородою за страждання, а не за наші старання, дії і вчинки.

А якщо задуматися: звідки взагалі з’явилася подібна думка? Насправді – це емоційна спадщина наших  коренів. Хороші люди страждають за себе і за інших, – ось чого вчили нас і наших предків.

На жаль, це твердження не настільки вже й необразливе. Психологи кажуть, що до них звертається величезна кількість пацієнтів, на яких ця ірраціональна ідея настільки вплинула, що по суті – визначає абсолютно все в житті.

Такі люди твердо впевнені, що шлях до щастя один – страждання, страждання і ще раз страждання. Аж до того, що буквально шукають їх і заспокоюються лише тоді, коли відбувається щось погане.

Ваші дії – сильніші за «карму»

Творцем власного життя є ви, а не «карма». Не чекайте можливостей; створюйте їх, використовуйте їх і виймайте з них максимальну користь. Це вимагає наполегливості, завзятості, і твердості. Але одночасно – це під силу абсолютно кожній людині.

Ніхто не має права завдавати вам біль і змушувати страждати, і «карма» – тут ні при чому. Ви встановлюєте кордони і те, як далеко може хтось заходити. Якщо людина регулярно порушує їх – вам з нею не по дорозі. Ви не зобов’язані страждати!

Без болю і страждань дійсно ще ніхто не прожив. Але ж це зовсім не означає, що вони є неодмінною умовою нашого перебування на Землі. Ми повинні ставитися до них, як до частини життя, як до того, чому можна і слід протистояти. Однак нерідко ми приймаємо страждання як спосіб життя, визначений «згори». А це в корені невірно.

Багато вже так звикли до ударів долі, що навіть не намагаються щось робити. А навіщо? Адже вони твердо увірували в те, що одного разу небеса винагородять їх за всі муки. Їх не переконує навіть те, що в ланцюзі непередбачуваних і довільних ситуацій взагалі не спостерігається будь-якої логіки!

Якби карма дійсно була такою могутньою, тоді люди, які маніпулюють іншими і завдають шкоди, страждали б так само сильно, як і люди, постраждалі від їх дій, а не навпаки.
Однак, як часто вам доводилося бачити подібне? Достатньо озирнутися навколо, щоб помітити, що світ далеко не так справедливий, як ми собі уявляємо, і вже тим більше – не поспішає винагороджувати тих, хто страждає.

Так що ж робити?

Страждання не роблять вас сильнішими

Вірити в те, що життя обов’язково розставить все по місцях і подарує щастя, на яке ви заслуговуєте, тільки тому, що заслужили своїми стражданнями, більш ніж наївно. Це все рівно, якби ви вірили в те, що можна купувати речі за допомогою папірців, якщо назвати їх грошима.

Однак багато хто саме так і думає про страждання – немов про якесь благословення. Доходить до того, що люди хвилюються, коли все спокійно і добре. Вони звикли бути постійно напоготові, що ось-ось станеться щось погане. І лише отримавши чергову «порцію нещасть» – заспокоюються. Адже це, на їх погляд, є «перепусткою» в майбутнє щасливе життя.

«Ми повинні страждати, терпіти біль і співчувати, забуваючи при цьому про критичне мислення і здорове почуття гумору. Нас буквально змушують страждати, співчувати іншим і бути побожними. Але ж це неправда, що страждання роблять нас сильнішими, частіше за все, навпаки, послаблюють. Точно так же, як і бідність, яка замість того, щоб викликати праведний гнів, обурення або бажання змін, просто робить нас слабкішими і позбавляє сил для боротьби», – Марта Санс.

Багато хто з нас навіть не замислюються над тим, чому так думаємо і відчуваємо. А починається все з сім’ї. Вже з дитинства нам підсвідомо вселяють, що для того, щоб отримати щось хороше – необхідно гарненько «постраждати». А чому, навіщо? Ось цього якраз ніхто і не говорить.

Навіть коли дитина завинила, її карають стражданнями. І це замість того, щоб пояснити, як можна виправити те, що вона зробила, і допомогти в цьому. А так – постраждав, і тебе пробачили. Так малюки вже з раннього дитинства дізнаються, що відшкодування шкоди полягає в тому, щоб «трохи постраждати». Таким чином закріплюється переконання в тому, що пасивне страждання – це правильно, і гарантує, що в майбутньому все буде добре.

Не карайте самих себе, а дійте

Страждання – це зовсім не квиток в «щасливе життя». Хочете жити краще – дійте, використовуйте всі свої навички та здібності для досягнення мети. Сидіти і чекати, поки світ визнає ваш біль і винагородить вас за нього, – це найбільша і найдурніша омана.

Депресія виникає саме через це всепоглинаюче відчуття нав’язаної нам безпорадності: здається, що все рівно нічого не покращиться, що б не робили. Чому? А тому, що у вас так було завжди. Ви помиляєтесь!!! Прийшов час подумати про те, наскільки минулі стратегії – життєздатні й ефективні. Пасивне ставлення до проблем, приреченість, прийняття страждань як бонус для щастя в майбутньому… Що може бути безглуздіше?!

Справа в тому, що страждання породжують страждання. Це заразно. Це згубно для душі і тіла. Це реально – повний параліч. Ви вже нічого не хочете і нічого не можете. Погіршується здоров’я і страждає імунна система. Ви вже не в змозі протистояти дійсно небезпечним ситуаціям, тому що напружені, тривожитеся і ні в що не вірите.

Якщо хочете позбутися від болю, просто навчитеся не чекати нагороди тільки за те, що пережили важкі часи. Потребуєте підтримки і поради – попросіть про це, але не звикайте до ролі статичної жертви, яку одного разу «ощасливить» доля. Так це не працює. Ніколи. А ось печаль і бездіяльність входять в звичку.

Перестаньте страждати. Страждання зовсім не роблять нас кращими, а тільки приносять біль.

Дійте! Міняйте своє життя і міняйтеся самі. Ніхто за вас цього не зробить. Ніхто не принесе щастя на тарілочці. Жорстоко, але правда.

За матеріалами