Психологія

Спалахи гніву – засіб для зняття стресу

Вираз «випустити пар», тобто зняти внутрішній стрес, давши волю емоціям, своєму роздратуванню і гніву, існує практично у всіх європейських мовах. І це неспроста – очевидно, багатовіковий досвід людства давно ввібрав в себе спостереження про те, що «розрядка» від негативних переживань помітно полегшує стан розгніваної людини. Однак той же віковий досвід диктує нам необхідність дотримуватися так званих «правил хорошого тону» і приховувати свої почуття і переживання.

Підписуйся на "Психологію стосунків" у Фейсбуці!

Вчені стверджують, що, коли людина дає вихід своєму гніву, в її мозку відбуваються зміни, які спостерігаються при переживанні позитивних емоцій. Спалахи гніву є непоганим засобом зняття стресу. Професор Нейс Герреро (Neus Herrero) з університету іспанського міста Валенсія (University of Valencia) провів цікавий досвід. Він запросив в свою лабораторію 30 чоловіків і роздав їм картки з описом різних ступенів негативних емоцій («невдоволення», «роздратування», «гнів», «лють» і т.д.). Кожен випробовуваний отримував таку картку, читав слово, що позначало негативну емоцію, і намагався згадати ситуації, в яких йому доводилося переживати подібне почуття.

В учасників експерименту перед експериментом і після нього вимірювали пульс, артеріальний тиск, рівні двох так званих гормонів стресу – тестостерону і кортизолу. Проводилось також сканування мозку. Нейс Герреро встановив, що при переживанні стану гніву у випробовуваних значно активізувалася діяльність лівої фронтальної частки мозку. Але вченим давно відомо, що саме ця частина мозку активізується при переживанні позитивних емоцій, в той час як з негативними емоціями пов’язана права фронтальна частка мозку.

Таким чином спалах гніву приводив до зняття стресу і переживання позитивних емоцій. Вчений прийшов до парадоксального висновку: виходить, що стриманість, вміння ретельно приховувати й придушувати почуття гніву аж ніяк не є корисним для здоров’я: люди, захоплені важкими внутрішніми емоціями, але які ретельно це приховують, значно більш схильні до ризику розвитку серйозних серцево-судинних захворювань і навіть смерті від них.

За матеріалами