Осінь настала, падає листя… І разом з “листям” у доброї половини населення падає настрій.

Осіння депресія – це явище досить поширене, до якого більшою схильні жінки, підлітки і досить емоційні люди. Звідки ж береться ця сезонна депресія, чи є вона хворобою і як з нею боротися?

В першу чергу важливо розуміти, що “осіння” депресія – це зовсім не та, яка клінічна, яку лікують психіатри. Сезонне зниження настрою також іноді називають “осіннім синдромом”, і це просто тимчасовий стан, який пояснюється зміною пори року і відповідними змінами в організмі людини.

Симптоми осінньої депресії
Основна характеристика сезонної депресії – її очевидний зв’язок з холодною порою року. Вона починається в середині осені (або на початку, якщо осінь видалася холодною і ранньою) і закінчується з весняним наступом теплоти. Впізнати осінній синдром можна за наступними проявами:

● пригнічений настрій, сумні думки (часто – драматичне фантазування), туга;

● цілодобова сонливість;

● занепад фізичних сил, швидка втомлюваність;

● зниження ініціативності, відсутність бажання що-небудь робити;

● замкнутість, зменшення кількості соціальних контактів.

Ще раз нагадаємо, що це не клінічна депресія, якою повинен займатися фахівець. Але це зовсім не означає, що нічого не потрібно робити. Людська психіка така, що штучно “вдягнута” посмішка реально підвищує настрій, а тривала похмурість, на жаль, може таки вилитися в справжню депресію.

Чому депресія розвивається саме восени і як з нею боротися?
Як це не парадоксально, але саме настання осені є основною причиною розвитку однойменного синдрому. І тут укладено фізичні, фізіологічні і психологічні моменти:

  1. Скорочення світлового дня. Людський організм дуже залежний від сонячного світла, а тому похмурі дні і довгі ночі цілком можуть привести до пониження настрою. Що робити? Забезпечити своє житло і робоче місце яскравим світлом (теплим або нейтральним, але не холодним).
  2. Похолодання. Як би ми не скаржилися на літню спеку, як тільки доводиться діставати курточки, ми знову сумуємо за теплим літом. Та й в прохолодну (і вже тим більше, дощову) погоду особливого бажання виходити на вулицю немає. А в закритих приміщеннях, як відомо, люди марніють. Що робити? Обзавестися сезонним одягом, що буде достатньо теплим, але при цьому не громіздким (адже ми так не любимо ці “сто одежинок”). А в будинку дістаємо обігрівач, теплі шкарпетки і готуємо какао.
  3. Нестача кольору. Здавалося б, золотій осені не можна дорікнути в недостатньо яскравій палітрі, але жителі мегаполісів зазвичай бачать навколо сірі багатоповерхівки, сірий асфальт і сіре небо. Та ще й перехожі чомусь надягають куртки темних кольорів. А золота осінь десь далеко, за містом. Що робити? Купити верхній одяг яскравого кольору (червоного, жовтогарячого, зеленого), вдома повісити яскраві фіранки і накидати різнокольорових подушок на диван.
  4. Мало часу на свіжому повітрі. Як тільки трохи похолодає, ми ховаємося в будинку, подалі від вітру і дощу. Але якщо чесно, не так же все погано, і якщо на вулиці не відвертий ураган, чому б не прогулятися? Що робити? Купити гумові чоботи і дощовик і в найближчий парк, хоч на півгодинки. Не розтанете.
  5. Нестача фізичної активності. Влітку наша фізична активність завжди вище, ніж в інші пори року (спасибі теплій і погожої погоді). З похолоданням же ми все більше сидимо вдома і “спортивні” гормони щастя не виробляються. Що робити? Йти в спортзал, звичайно! Або в басейн, або на танці. Головне, рухатися.

Туга за літом, що минуло. Літо часто асоціюється зі щастям, на нього завжди покладають купу очікувань. І смуток про те, що щось не справдилося, або справдилося, але закінчилося (адже час відпусток минув, робота кличе), може отруювати настрій і привести до реальної депресії. Що робити? Навчитися бути вдячним за те, що було. І переглянути своє ставлення до осені. Літо – це лінь і байдикування. А до осені ми запаслися літнім теплом і енергією і готові до нових звершень.
Крім цього намагайтеся правильно харчуватися (фрукти і овочі, а не фастфуди), частіше зустрічатися з друзями, відвідуйте всілякі культурні і розвиваючі заходи. Якщо у вас немає пари, не відмовляйтеся від романтичних знайомств. Доведено, що холодні місяці простіше переживати удвох.

Але якщо пригнічений настрій не минає 2-3 місяці, зверніться до невролога, психотерапевта, або сімейного лікаря. Можливо, ви маєте справу з реальною депресією або психологічними проявами якого-небудь соматичного захворювання.

Приєднуйтесь до групи Вар’ят в Facebook і стежте за оновленнями. З нами цікаво!