Психологія

Що таке «комплекс попелюшки» і звідки він береться у жінок

Чи не кожна дівчинка у дитинстві мріяли зустріти свого казкового принца і жити в казці. Принц обов’язково мав би бути добрим, красивим, багатими і з білим конем. Він увірвався б у її життя і відвіз в далеке королівство, де немає надокучливих батьків, ненависних вчителів і важкої роботи. Але роки йдуть, дівчата виростають, зустрічаються з реальним світом і живими людьми. Речі, що здавалися мрією в 13 років, стають дивними у 20. І не потрібна вже казка, коли ви самі вирішуєте, як і з ким проводити свій час. І тільки попелюшка — розумниця і красуня — залишається вдома віч-на-віч з важкою роботою, адже її принц за нею так і не приїхав.

Комплекс попелюшки — це стан, коли жінка у зрілому віці продовжує жити дитячими мріями про казкове життя і відмовляється приймати реальність. Цей термін був вперше введений Колетт Даулінг у її книзі «Комплекс попелюшки» в 1990 році. Даулінг визначила комплекс попелюшки як «страх незалежності». На її думку, в основі комплексу попелюшки лежить підсвідоме бажання жінки передати відповідальність за своє життя і благополуччя в чужі руки. Попелюшки не живуть сьогоденням, для них краще життя — десь там, далеко. Одного разу вищі сили побачать їх старання і влаштують їм рятівне казкове диво. Дивом може бути що завгодно, але дівчатка, які зростають у традиційних сім’ях, найчастіше бачать своє визволення у прекрасному принці з повним набором вже відомих їм якостей. «Комплекс попелюшки — це ціла система відносин і страхів, які утримують жінок в тіні і заважають їм повною мірою реалізувати свій розум і творчі здібності, — пише Даулінг. — Схожі на попелюшку сучасні жінки все ще чекають, що з’явиться чоловік, який змінить їхнє життя».

Чим небезпечний комплекс попелюшки?

  • Не відомо, чи мрія попелюшки взагалі здійсниться, але дівчина все одно буде в очікуванні, навіть знаючи про це.
  • Все, що не відповідає мрії — навіть нездійсненній — не гідне попелюшки, а тому безжально викреслено з її життя. Це стосується навіть близьких людей і партнерів, адже вони ніколи не зрівняються з «обранцем» її фантазій.
  • Попелюшка не бачить справжньої причини своїх невдач і самотності. У своєму складному житті вона звинувачує весь світ.
  • Віра в диво стає виправданням пасивної життєвої позиції. Попелюшка буде терпіти все, що її не влаштовує і чекати, коли все само собою зміниться, замість того, щоб змінювати своє життя самостійно.

Попелюшки — звиклі до важкої роботи й чекають винагороди — залишаючись незадоволеними життям та оточуючими їх людьми. Невідповідність мрії реальному життю погано позначається на психічному благополуччі попелюшки і призводить до неврозів, депресії та різного роду залежностей (від їжі до алкоголю чи навіть наркотиків).

Як формується комплекс попелюшки?

Комплекс попелюшки формується у дівчаток, яким з дитинства вселяють, що все хороше в житті потрібно заслужити: наполегливою працею, покірністю, стражданнями й терпінням. Дитячі психологи наполегливо не рекомендують батькам вдаватися до таких маніпуляцій. Дитина, яка вихована в таких умовах, виконує будь-які прохання не з особистих міркувань, а через страх втратити любов батьків. Такі діти виростають з упевненістю в тому, що любити їх можна тільки за їх справи, що зовсім не сприяє формуванню самодостатності. У традиційному патріархальному суспільстві до комплексу попелюшки схильні більшість жінок, адже в основі їхнього виховання лежить посилання «будь терплячою і чекай свого принца». Велику роль у формуванні у жінки комплексу попелюшки грає популярна культура: книги, фільми та серіали. Історія про тиху скромну трудягу, яка раптом зустрічає того самого єдиного і знаходить своє щастя, є, мабуть, однією з найбільш популярних і часто висвітлюється в мас-медіа. Ось і дівчатка чекають принців, будують повітряні замки, поки реальне життя проходить повз.

Що ж робити?

Жінки з комплексом попелюшки зовсім не вміють відрізняти свої реальні бажання і цілі від тих, що вони придумали для себе в дитинстві. Тому їм необхідно сформувати причинно-наслідковий зв’язок між своїми діями і досягненням мрії. Попелюшкам слід навчитися приймати себе, підтримувати власну самооцінку, розпізнавати свої справжні почуття і бажання. Їм треба перестати шукати підтримку в оточуючих і чекати від них схвалення. Важливо тренувати усвідомленість та жити тут і зараз. Краще приймати світ таким, яким він є, тоді реальність стане цікавішою за будь-яку казку.

За матеріалами

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Будь ліпшою. Будь розумнішою та мудрішою! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20