Стосунки

Розлучення: у кого більше прав на дитину – у батька або матері?

Розлучення завжди пов’язане з масою різних проблем, які доводиться вирішувати: що робити із загальною іпотекою і нерухомістю, як справедливо розділити інше майно, як домовитися про матеріальне утримання чоловіка і дітей, з ким із батьків будуть жити діти …

У більшості випадків суперечок з останнього питання не виникає. Так склалося, що найчастіше після розлучення дитина залишається з мамою, причому самі батьки домовляються між собою саме про таке рішення питання. Але не завжди все проходить гладко. Буває, що батьки люто відстоюють у суді право залишити дитину собі.

Якщо діяти за законом, то права батьків – як батька, так і матері – абсолютно рівні. Кожен з них має право розраховувати на те, що саме з ним залишається неповнолітня дитина. Остаточне рішення з цього питання приймає суд.

Чим керується суд?

Закон зобов’язує суддю виносити вердикт, керуючись в першу чергу інтересами дитини і враховувати при цьому ряд обставин:

  • до кого з батьків найбільше прив’язана дитина;
  • як характеризується особисте ставлення до батька і матері;
  • хто з батьків здатний створити найсприятливіші умови для життя дитини;
  • вік дитини та її позиція з даного спору (починаючи з 10 років);
  • умови життя і роботи батьків (графік роботи, житлові умови, сімейний стан).

Такі справи йдуть довго і важко, адже доведеться призначати судову експертизу, досліджувати умови життя протиборчих сторін.

Практика розгляду судами таких справ свідчить на користь матерів – саме вони найчастіше виходять переможцями в батьківській суперечці.

Що робити іншому з батьків?

Тому, хто програв залишається лише претендувати на спілкування з сином або дочкою. Доцільно укласти письмову угоду, яка б регулювала порядок спілкування. Якщо суперечок між батьками немає, це – найкращий варіант.

Втім, зовсім не обов’язково фіксувати домовленість письмово. Досить і усного компромісу.

Але часто і з цього питання батьки не можуть прийти до єдиної думки. Тоді знову його доведеться передавати на судовий розгляд.

Головне – встановити найоптимальніший порядок спілкування, який би влаштовував обидві сторони і був цілком придатний для дитини.

У позовній заяві позивача слід якомога докладніше викласти всі нюанси майбутнього спілкування з дитиною. Зокрема, необхідно передбачити:

  • на чиїй території це буде відбуватися;
  • в які дні тижня;
  • в який час;
  • якої тривалості буде спілкування.

Якщо хтось з батьків претендує на те, щоб проводити з дитиною відпустку або канікули, це теж обов’язково відобразити в заяві.

Слід пам’ятати, чим детальніше буде прописаний в судовому рішенні порядок спілкування, тим менше суперечок буде між батьками надалі.

Трапляється, що батько, з яким залишилася жити дитина, навіть не дивлячись на рішення суду про визначення порядку спілкування, все одно «вставляє палиці в колеса» і створює перешкоди іншому з батьків. При певних підставах батько, який живе окремо, має право вимагати передачі дитини йому. Ця вимога теж має бути розглянута в судовому порядку.

За матеріалами

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Будь ліпшою. Будь розумнішою та мудрішою! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20