“Ти ж хлопчик, ти повинен”, “Тобі про навчання треба думати, а не про дівчаток”, “Ну, і скільки ти заробляєш?” Знайоме?

Всі ці установки щільно нанизуються на “шампур” психіки, поступово перетворюючи чоловіка або на вовка-одинака, зацикленого на грошах, або в невротика, який розривається між роботою і сім’єю, при цьому ні тут, ні там не щасливий.

Всі гроші світу

Що ти носиш, на чому їздиш, де живеш, яким телефоном користуєшся – на дворі 2018-й, а критерії, за якими в суспільстві оцінюють чоловіків, за останні 20-30 років взагалі не змінилися.

Причому не тільки у нас, з нашим голодним дитинством і постперебудовною споживчою ейфорією. У Штатах, наприклад, за останні 20 років рівень самогубств серед чоловіків у віці 40-64 років зріс майже на 40%. Втрата роботи, фінансова неспроможність, неможливість платити за рахунками змушують американців вкорочувати собі віку. Страшно? Страшно.

Це, звичайно, радикальний приклад. Куди більше тих, хто заради успіху “просто” важко працює цілодобово, упускаючи все найважливіше: реалізацію власних планів і справдження давніх мрій, перші кроки своєї дитини, її перше слово, першу шкільну лінійку.

Еволюцію домочадців такий товариш відстежує виключно по фотках на холодильнику і через кілька років з подивом виявляє, що живе в квартирі з якимись абсолютно сторонніми людьми, фактично, сусідами.

Або інший сценарій: чоловік свідомо відкладає все, що може відвернути його від досягнення фінансових цілей і видирання кар’єрними сходами. Гарує і гарує, дивується, як друзі примудряються знаходити час для себе і своїх захоплень.

Ті, хто зробив з хобі бізнес, процвітають, тоді як він, при всіх своїх переробках, як був дрібним управлінцем, так і залишився. Ніяк не може зрозуміти, чому, як в тому анекдоті, він “все п’є і п’є, а йому все гірше і гірше”, а потім приходить до тями, коли життя минуло, а він, вважай, “і не жив”.

Є таке слово – “треба”

Чому так відбувається? В який момент щось йде не так і чоловіки обирають один з цих збиткових сценаріїв? Адже є ж – я сам бачив! – ті, у кого і дружина, і діти, і робота, і час на відпочинок, і хобі, і вони щасливі, зовсім як глави сімейств з реклами миючих засобів і бульйонних кубиків.

Я глибоко переконаний, що основна проблема тут – як раз в прищеплених нам установках, у всіх цих “треба” і “повинен”, які не залишають чоловікові простору для маневру. Ну, і для щастя, звичайно.

І ось ця думка: “Завжди доводиться щось обирати, йти на компроміс, чимось поступатися” – по-моєму, повна маячня. Це означає, що ви в чомусь обмежені, що ви жертва.

Досить обирати між: роботою для заробітку і покликанням, особистим життям і кар’єрою. Обирайте себе, свої інтереси. Професію, яка подобається, навіть якщо спочатку вона не приносить багато грошей (гроші, найімовірніше, прийдуть, а от огида від ненависної роботи буде тільки рости). Людей, з якими добре і комфортно: і колег, і супутниць, і партнерів з бізнесу.

А щоб навчитися обирати себе, треба почати прислухатися до себе, своїх бажань. Почути свій голос вийде не відразу, особливо якщо до цього ви керувалися командами і директивами на кшталт “треба”, “давно пора”, “зараз головне…”, “зате стабільний дохід”. Але вийде обов’язково – якщо, звичайно, ви дійсно хочете змінити своє життя і зробити це пріоритетом номер один.

А що стосується роботи на знос, без відпусток і перекурів. Пам’ятайте: більше всіх в колгоспі працював кінь, але головою він так і не став.

Приєднуйтесь до групи Вар’ят в Facebook і стежте за оновленнями. З нами цікаво!