Психологія

Психологічні феномени. Деякі закономірності поведінки

Все у нашому світі діє за певними правилами та законами. У психології також є закони, котрі допоможуть зрозуміти чому люди інколи поводять себе саме так. Шість психологічних ефектів та феноменів допоможуть вам розібратися у причинах людської поведінки в певних ситуаціях. Та більше, знання цих закономірностей допоможе вам відслідковувати та контролювати власну поведінку.

Ефект свідка. Психологічний феномен групи

Насправді, цей ефект (Bystander effect, bystander apathy) показаний у притчі про доброго самаритянина. Науковці називають його – «дифузія відповідальності». Наприклад, звичайний перехожий потрапив у скрутне становище та потребує допомоги. Як показує дослідження, у нього буде більше шансів отримати допомогу, якщо свідком стала одна людина, і відповідно менше шансів, якщо свідками стала група людей.

Психологи, в ході експерименту, імітували подію, в якій старшокласники зачіпали та збирались побити молодшого за себе «ботаніка» у шкільній роздягальні, перед іншими школярами. 86% з тих, хто спостерігав за цим наодинці, втрутилися і заступилися за жертву. Однак, якщо за цією ж ситуацією спостерігали двоє підлітків, то шанси на допомогу та заступництво падали до рівня 64%. Коли дослідники збільшили кількість спостерігачів до чотирьох, то шанси падали до 30%.

Психологические феномены_Некоторые закономерности поведения

Однак цей ефект можна трішки зм’якшити. Якщо вам не пощастило потрапити в критичну ситуацію, і ви потребуєте допомоги, то просіть про допомогу не загал, а звертайтесь більш персонально та конкретно. Замість «Допоможіть!» краще звертатись «Жінка у чорній сукні, викличте швидку!»

Ефект Пігмаліона. (Розенталя) (Pygmalion effect, Rosenthal effect)

Популярністю цей психологічний феномен завдячує Роберту Розенталю, в честь якого названий. Дослідник тестував IQ школярів в школах, і спеціально надавав хибну інформацію про результати учнів. Дітям з вищими результатами приписували середні показники. А ті, у кого справді був середній результат, то їм приписували найкращі результати IQ-тестування. Що ж відбулося потім? Ті учні, яких представили вчителям, як більш обдарованих та розумних, справді почали успішніше та старанніше навчатись. Це відбувалось, бо очікування викладачів від конкретних учнів, було вище, ніж від інших. Таким чином, певний тиск з боку викладачів і змушував «середненьких» навчатися. Це дослідження можна сформувати однією стрічкою – ваші очікування формують вашу реальність.

Експеримент проводився у сфері освіти, однак висновки цілком можна застосовувати в інших сферах. Отже, якщо ви хочете досягнути певних висот, то краще ставити заздалегідь завищені цілі для досягнення та переоцінювати свою можливість виконання цих цілей. Окрім того, вчені помітили ще одну закономірність. Лідери, що ставлять для своїх команд нереальні результати досягають більшого, ніж ті, хто ставлять цілком реальні цілі.

Ефект повного провалу. (Pratfall effect)

Суть цього закону – якщо ви показали аудиторії, що ви не ідеальні, то люди будуть ставитися до вас прихильніше. Коли ми хочемо вразити свого співрозмовника та викликати у нього позитивне ставлення до вас, то ми намагаємось показати переваги, а не недоліки. Виявляється, набагато ефективнішою буде інша стратегія. Варто показати власну вразливість та слабкість, адже за дослідженнями, саме це і стимулює емпатію з боку інших людей. Наприклад, якщо професор, що доповідає на конференції, буде більше хвилюватись, то йому почнуть довірять швидше, ніж тому лектору, котрий говоритиме впевнено. Тобто, робити помилки на людях це нормально, і з цього можна мати зиск для себе у вигляді позитивного ставлення.

Ефект фокусування. (The focus effect)

Люди схильні переоцінювати властивості та якості речей (явищ), про які вони думають. Чи кардинальна різниця у відчутті щастя між людиною, що отримує за роботу 10 тис. доларів в рік, і людиною, що заробляє 4 тис. гривень в місяць? Насправді, різниця є, але вона досить мізерна. Чи будете ви щасливіші, якщо переїдете жити на берег моря чи океану, у двоповерховий будиночок? Навряд. Так, жителі Флориди, не зважаючи на 10 сонячних місяців у році, не набагато щасливіші, ніж жителі Чикаго чи Нью-Йорка.

Досить широко ефект фокусування використовують маркетологи. Вони намагаються переконати людину, що певна покупка зробить її щасливішою та радіснішою. Що досить малоймовірно у довготривалій перспективі.

Ефект прожектора. (Spotlight effect)

Більшість людей, коли йдуть вулицею, зазвичай зайняті роздумами. Про родину, роботу, кредит, дітей, цікаву книжку, плани на майбутнє. І коли  процес мислення зайнятий думками, то люди не завжди звертають увагу на оточуючих.

Психологические феномены_Некоторые закономерности поведенияНасправді, перехожим відверто начхати, наскільки випрасувана ваша сорочка, чи правильно ви одягнули краватку, коли ви збираєтесь в університет або на роботу. Переважна їх більшість навіть не помітять недолік у вашій зовнішності, адже будуть зайнятті власними думками, котрі для них є значно цікавішими. В центрі уваги, під умовним прожектором, ви знаходитесь рідше, ніж про це думаєте. Саме тому перестаньте непокоїтись про певні «пусті» атрибути людського життя, адже оточуючі зайняті більше власними проблемами, ніж вашим новим смартфоном, який ви намагаєтесь «засвітити» перед іншими.

Психологічні феномени прийняття рішень. Парадокс вибору. (The paradox of choice)

Як показує дослідження Марка Леппера та Шина Айсенгара, чим більш різноманітний вибір, тим менший рівень задоволення від нашого рішення. В рамках дослідження науковці пропонували групі відвідувачів в супермаркеті, безкоштовно взяти один з 6 видів джему. Іншій групі запропонували обрати з 24 видів. Висновки дослідження продемонстрували , що 32% досліджуваних, що обирали з шести варіантів, були цілком задоволені вибором. А от з тих, хто обирав одну банку з 24 видів, задоволеними вибором були лише 3%. Ефект був виявлений Баррі Шварцом. Щоб уникнути дії парадоксу вибору, дослідник рекомендує обмежувати у своїх думках кількість ймовірних виборів до яких ви можете схилитися.

Ось ці шість психологічних феноменів дозволять вам простіше знаходити причинно-наслідкові зв’язки у поведінці ваших друзів, колег та оточуючих. І не забувайте приміряти ці ефекти на себе. Частіше запитуйте у самого себе: «Я справді привертаю багато уваги перехожих чи це так працює ефект прожектора?»

За матеріалами

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Будь ліпшою. Будь розумнішою та мудрішою! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20