Психологи про стилі батьківського виховання і помилки

Ми багато спілкуємося з батьками підлітків, і помітили, що незалежно від того, як складаються стосунки в родині, всі батьки сподіваються, що до моменту повноліття їх дитина стане самостійною, розумною, успішною, активною і творчою. Однак ніхто не знає, як саме цього можна досягти.

Чи варто брати активну участь у житті дитини, втручатися тільки в крайніх випадках, або ж взагалі залишатися спостерігачем?

Які типи виховання існують?

На сьогодні можна виділити три найпоширеніших стилів виховання дітей: авторитарний, легковажний і демократичний. Кожен з цих стилів має особливі риси та по-різному впливає на становлення особистості.

Авторитарний

Авторитарний стиль передбачає безумовне підпорядкування дитини волі батьків. При цьому дитина сприймається як об’єкт виховання і повністю позбавлена права вибору.

Для цього стилю характерні придушення і примус, заборони та погрози. Сьогодні батьки все частіше відмовляються від авторитарного стилю, який активно практикувався в кінці минулого століття і показав негативний результат у вихованні підлітків. Це пов’язано з тим, що в підлітковому віці втрачається страх перед авторитетом батьків, діти відчувають себе зрілими незалежними особистостями. В результаті дитина може стати некерованою, робити все наперекір – або повністю втратити почуття власної гідності та здатність самостійно приймати рішення.

Надалі таким дітям дуже складно пристосуватися до життя в суспільстві. З них зазвичай виростають або грубіяни та деспоти, або слабохарактерні особистості.

Легковажний

Цей стиль виховання є протилежністю авторитарному. В основі взаємовідносин в таких сім’ях лежать байдужість і незацікавленість проблемами дитини. Дитині дозволено абсолютно все, батьки при цьому не беруть жодної участі у формуванні особистісних якостей. Тут також можливі два варіанти розвитку ситуації:

  1. Формування особистості байдужої, нездатної до близькості і байдужої до проблем близьких;
  2. Відчуття вседозволеності: дитина стає розпущеною, безвідповідальною, грубою.
    Підлітки, виховані в такому стилі, часто потрапляють під вплив вулиці, що може послужити причиною алкоголізму, наркоманії або крадіжки.

Демократичний

[the_ad id=”759″]Найбільшу популярність зараз набирає демократичний стиль виховання. Його основа – орієнтація на особистість дитини, сприйняття її як повноцінного члена сім’ї та суспільства. Даний стиль не виключає авторитет дорослого, але при цьому дозволяє враховувати думку самої дитини. Відносини в родині в таких випадках будуються на принципах взаємної довіри та зацікавленості один в одному. При такому підході в вихованні зазвичай формуються гармонійні, цілеспрямовані, доброзичливі, різнобічні особистості, здатні самостійно приймати рішення і нести за них відповідальність.

Яких помилок у вихованні варто уникати?

Підлітковий період непростий як для самого підлітка, так і для його родини. Бунтарство і суперечливість, які проявляються у дитини в цей час, змушують батьків застосовувати нестандартні методи виховання. Ось які помилки найчастіше допускають при спілкуванні з підлітками:

  • Ігнорування думки дитини.
  • Вимога відвертості.
  • Порушення особистого простору.
  • Непередбачуваність і непослідовність.
  • Відсутність чітких меж дозволеного.
  • Надія на розуміння ситуації з боку підлітка.
  • Знецінення почуттів підлітка.
  • Зацикленість на житті дитини.
  • Жорсткість або послаблення дисципліни.
  • Нетерпимість.

Що допоможе будувати відносини з дітьми?

Задля правильного спілкування з дітьми, як і в будь-якій іншій справі, головне – знайти золоту середину. Не варто занадто опікуватися дитиною або усуватися від неї. Особливе значення має кількість сил і часу, яку батьки витрачають на дітей. Щоб пубертатний період проходив безболісно, ​​варто керуватися наступними рекомендаціями:

  • Проявляйте любов і повагу до дитини, адже зараз їй як ніколи необхідно відчувати підтримку близьких людей.
  • Створюйте умови для повноцінного психологічного і фізичного розвитку дитини.
  • Постарайтеся розвинути дружні стосунки з підлітком, частіше розмовляйте, організуйте спільне дозвілля.
  • Сприймайте дитину як повноцінну особистість зі своїм баченням ситуації.
  • Виховуйте в собі ті якості, які хочете прищепити дитині (діти завжди наслідують своїх батьків).
  • Надайте дитині більше особистого простору і не порушуйте його.
  • Не ігноруйте появу інтересу до алкоголю і наркотиків.
  • Не уникайте розмов на статеву тематику – нехай дитина дізнається все, що може її цікавити.
  • Проявляйте терпимість і співчуття, не сваріть підлітка, не розібравшись в проблемі.
  • Відмовтеся від жорстких покарань на користь формування правил.

Коли діти переживають підлітковий період, важливо проявити гнучкість, адекватність і здатність до прогнозування. І не варто впадати у відчай, якщо іноді опускаються руки та здається, що гармонія у відносинах ніколи не настане. Зрештою, і діти, і батьки прагнуть до одного і того ж – щастя! І пам’ятайте, якими б принципами ви керувалися, основою правильного виховання завжди є любов і взаємоповага.

Джерело

Приєднуйтесь до групи Вар’ят в Facebook і стежте за оновленнями. З нами цікаво!