Цікаве

Про найважливіший режим роботи мозку, або Чому ледачі живуть довше

Професор Медичної школи Університету Дж. Вашингтона Маркус Рейчел встановив, що наш мозок працює в трьох базових режимах. Всі три режими важливі для нас, але один з них є найбільш цінним. У сучасному світі саме цей режим роботи мозку піддається найбільшій небезпеці. Але, як не дивно, ледачі схильні до цієї небезпеки менше. Давайте розглянемо, чому і що важливо знати, щоб мозок був здоровий і працював ефективно.

Три базових режими роботи мозку

Отже, професор Маркус Рейчел (Marcus E. Raichl) виділив три режими роботи мозку. Ці режими – антагоністи, тобто вони не можуть працювати одночасно: коли працює один, інші вимикаються.

1. DMN: Default mode network – мережа оперативного спокою, яка відповідає за мислення.

2. SN: Salience Network – мережа виявлення значущості, яка займається орієнтацією в ситуації.

3. CEN: Central Executive Network – центральна виконавча мережа, яка активізується, коли ми споживаємо інформацію.

Як думаєте, який з цих режимів найважливіший? Так, правильно: мова йде про перший режим – коли він включається, ми начебто б ні про що не думаємо, але це оманливе відчуття. Саме в цей момент ваш мозок прораховує різні ситуації, аналізує, конструює і т.д., і до нас приходять найцікавіші рішення і інсайти.

Є така цікава книга німецьких лікарів Петера Акста і Міхаела Акст-Гадерманна «Ледачі живуть довше», в якій йдеться про те, що іноді нам дуже корисно полінуватися: побродити без діла, поспати, помріяти і т.д. Саме в ці моменти в нас прокидається творче начало. «Ледачі люди», на думку авторів книги, мають більше часу, щоб думати «ні про що». Вони не намагаються максимально заповнити свій день, щоб втекти від себе.

Однак в нашому суспільстві підвищена активність соціально схвалюється. Більшість людей впевнені, що просто зобов’язані жити за принципом «Формули-1», інакше вони бояться щось не встигнути і відчувають провину за те, що, на їхню думку, безцільно проводять час. Наприклад, якщо хтось розповідає, що працює без вихідних відразу над декількома проектами, ми вважаємо його успішною людиною. Коли людина на початку року стверджує, що її графік розписаний до кінця року, ми робимо висновок про його великий професійний та громадський авторитет.

Навіщо нашому мозку потрібні 23 хвилини

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20

Однак через повсякденну гарячкову діяльність перший режим роботи мозку наражається на небезпеку. Як встановила професор Каліфорнійського університету Глорія Марк (Gloria Mark): щоб дефолт-система включилася і перейнялася серйозною проблемою, їй потрібно 23 хвилини. Якщо цих 23 хвилин не буде, то наш мозок буде працювати в іншому режимі.

Як думаєте, даємо ми нашому мозку ці 23 хвилини? Відповідь очевидна навіть без статистики. Ми постійно чимось зайняті, крім того, ми часто відволікаємося на телефон. За даними досліджень в середньому людина переривається кожні 15 хвилин. Час нашого перебування в Мережі збільшується з кожним роком: ми звикаємо поверхнево сканувати інтернет-сторінки. У цей час працює третій режим, а значить, дефолт-система знаходиться в сплячці. У підсумку вона атрофується: мозок починає мислити шаблонно, втрачає здатність аналізувати минуле і сьогодення і конструювати майбутнє.

У довгостроковій перспективі, на жаль, ми будемо бачити атрофію інтелектуальних навичок у людства в цілому. Ми не закликаємо не користуватися Інтернетом і соцмережами – це було б нерозумно, так як вони дають нам багато важливих переваг. Ми закликаємо не забувати про цифрову гігієну: обмежувати свій час перебування в Мережі і намагатися по можливості спілкуватися не тільки в Мережі, але і наживо, розвиваючи тим самим свій емоційний інтелект. Крім того, потрібно пам’ятати про повноцінний відпочинок, щоб давати своїй дефолт-системі можливість хоч іноді включатися в роботу.

І на завершення буквально кілька слів про книгу «Ледачі живуть довше. Як правильно розподіляти життєву енергію». Висновки німецьких лікарів зачепили читачів за живе: байдужих не було – її багато і лаяли, і хвалили. На думку авторів, для довгого життя зовсім не обов’язково (навіть шкідливо) інтенсивно займатися спортом. А підйом ні світ ні зоря – зовсім не показник високої ефективності. Щоб досягти професійного успіху, не потрібно багато працювати, важливіше економити енергію. Холод – не омолоджує організм, а, навпаки, сприяє передчасному старінню. Загалом, автори спростували багато, до чого ми звикли як до правильного, і навели переконливі аргументи. Є над чим замислитися: та особливо – над проблемами роботи дефолт-системи нашого мозку, яка відповідає за мислення.

За матеріалами