Я все життя полюю на свої думки. Сортую їх, немов пошту в gmail і перебираю як другосортну гречку.

Погані намагаюся гнати якомога далі, хороші – клонувати. За день в голові народжується 50000 міркувань. З них 70-80% може бути зі знаком мінус. Якщо дати їм свободу, вони розплодяться як ненажерлива ​​сарана.
У моїй родині завжди користувалася популярністю фраза: «Прийшла біда – відчиняй ворота». Щоразу вона себе виправдовувала.

Варто було комусь захворіти, як слідом здихали кури, всихала яблуня, починав текти дах, завалювався на бік паркан. Виходила з ладу сечкарня і «стукали пальці» в старому москвичі. Пропадала кішка, підгорала каша, зупинялися всі годинники.

Довго не могла зрозуміти причину того, що відбувається, а потім прозріла.

Виявилося, ми самі своїми невеселими думами приветриали нові труднощі. Зосереджуючись на негативі, зводили його в куб. В результаті мозок геть відбивався від рук і починалося.

Роздуми про нежить вели за собою міркування про бронхіт, запалення легенів, антибіотики, госпіталі, траурний марш і кінець світу.

Щоб винищити один негативний роздум, доводиться перекривати його сім’ю позитивними думками.

Щоб бути щасливим варто контролювати кожну думку.

Приєднуйтесь до групи Вар’ят в Facebook і стежте за оновленнями. З нами цікаво!