Психологія

«Погані» риси характеру, які насправді нам допомагають

Лінь

Це тільки на перший погляд здається, що лінь – шкідлива риса характеру. Насправді ж вона може служити непоганим маркером для людини. Наприклад, лінь здатна допомогти визначити, що ж для вас дійсно важливо в житті, а що – ні. Якщо вставати щоранку на роботу вам жахливо лінь, то це привід задуматися про її зміну. Те ж саме стосується і відносин: коли людині важко щось зробити для своєї другої половини (скажімо, сходити за продуктами), це сигнал про втому від партнера. Таким чином, лінь є своєрідним підсвідомим фільтром, що відокремлює важливе від неважливого. До речі, знання цього принципу стане в нагоді не тільки в самоаналізі, але і в спілкуванні з дітьми. Якщо дитина, наприклад, мріє стати актором і лінується йти в школу на літературу, то мотивувати її потрібно не високою оцінкою на самому уроці, а простим зв’язком: якщо не будеш добре знати літературу і прагнути до найвищих балів на іспиті, то і в театральний інститут навряд чи зробиш.

Гордість

Зарозумілість і гордість часто піддаються критиці, проте нерідко гордість допомагає людям дотримуватися і відстоювати свої моральні правила і принципи в житті. Якщо згадати античні трагедії, то багато їх героїв в своїх діях керувалися саме нею: вона давала їм сил не здаватися перед ворогами і боротися за свої ідеали до кінця. З урахуванням розмитості етичних кордонів в сучасному світі, гордість – в цьому ключі – вже не здається настільки поганою якістю.

Інфантильність

У ситуації, коли думки про кризу, потік новин та невиплаченої іпотеки псують життя величезній кількості людей, не так вже й соромно позаздрити людям з дещицею інфантилізму. Можливо, вони не досягають тих кар’єрних висот, яких домагаються інші, але зате багато життєвих труднощів сприймаються і переживаються ними легше, і цього непогано б повчитися – або, наприклад, можна завести собі друга з цією межею характеру, щоб можна було в його компанії розслабитися і відволіктися від нескінченної суєти.

Егоїзм

Самовідданість – це добре, однак нерідко допомогу іншим, та ще й на шкоду собі, погано закінчується, причому для обох сторін. Нав’язана допомогу або зайва турбота часто викликає роздратування приймаючої сторони, і, звичайно, все це вимагає величезних сил з боку людини, яка хоче «допомогти ближньому»: особливо часто подібні ситуації виникають у відносинах матері і її дитини (або, навпаки, дитини та її батьків). І тут рятувати людину повинен той самий здоровий егоїзм – чи інстинкт самозбереження: не можна забувати про себе, віддаючись родичам без залишку. По-перше, у вас швидко закінчаться сили і ви вже не зможете допомагати близьким, а по-друге, власне життя – велика цінність, про що не можна забувати.

Легкий цинізм

Психіка – унікальна річ, яка в багатьох випадках в змозі сама виробляти механізми по адаптації людини до реальності. Так, наприклад, легкий цинізм, який з’являється у людей ближче до 30 років, допомагає пристосуватися до навколишньої дійсності. Без цього навряд чи було можливо існувати в сучасному інформаційному просторі, коли кожен день ми чуємо про трагічні події по всьому світу. Тому не варто так вже лаяти циніків: як правило, це всього лише захист, що з’явилася зі страху перед навколишньою дійсністю.

Заздрість

Далеко не завжди рухатися вперед спонукає просте бажання стати трішки краще: часто куди більше до дій спонукає заздрість, як це не дивно. Наприклад, якщо людину дратує, що іншого співробітника незаслужено просувають по кар’єрних сходах, заздрість цілком може змусити його піти в іншу корпорацію і зробити все, щоб досягти бажаного високого поста на новому місці. Саме ця риса характеру, до речі кажучи, властива і багатьом творчим людям: скільки романів було написано класиками, які заздрили своїм конкурентам, навіть уявити собі важко. Так, Володимир Набоков (хоч і приховував це) заздрив славі і впливовості Федора Достоєвського і в своїх книгах регулярно вступав з ним у заочну дискусію. І це прекрасно: в результаті світ отримав кілька блискучих книг, хоча, як ми знаємо, заздрість не найкраща людська риса.

Максималізм

Ще одна якість, яку прийнято засуджувати в суспільстві: звичайно, максималізм буває і небезпечним, проте без цієї якості неможливо собі уявити жодної по-справжньому талановитої людини. Якщо взяти будь-якого видатного діяча мистецтва або науки, то ми побачимо, що він був максималістом – принаймні в питаннях, що стосуються справи його життя. Ця риса характеру допомагає бути цілеспрямованим і домагатися свого за будь-що; відстоювати свої моральні і життєві принципи, не звертаючи уваги на небезпеку і невигідність обраної позиції. Загалом, не найгірша риса, хоч нею нас і лякають, погодьтеся.

Запальність

Так, з запальними людьми непросто в спілкуванні, але, як правило, вони відхідливі в своїй злості і ніколи довго не таять образу – на відміну від багатьох інших, до речі кажучи. Крім того, запальність є ознакою нестійкою нервової системи, і вона допомагає людині зберігати себе в рівновазі і уникати емоційного перенапруження. Взагалі, умінню «випускати пару» і навіть відкрито злитися не завадило б повчитися багатьом людям – в рамках розумного, звичайно, – адже довго стримувані емоції можуть призвести до сумних наслідків для емоційного здоров’я людини.

За матеріалами

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Будь ліпшою. Будь розумнішою та мудрішою! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20