Психологія

Образа як спосіб маніпуляції

Корисно прочитати всім, хто відчуває образу і хоче змін в своїх відносинах. Наводиться випадок з професійної практики, на основі якого можна зрозуміти як працювати з образою як патерном співзалежних відносин. Як бонус – рекомендації для самостійної роботи.

Підписуйся на "Психологія та Саморозвиток" у телеграмі!

Всім нам знайома образа. Образою просякнуті співзалежних відносини. І вона є маніпулятивною грою між партнерами.

Що таке образа і як з нею працювати

По суті це прихована злість, але не виражена зовні, а затаєна. В образі також є маніпулятивний елемент, бажання, щоб інший її помітив і щось зробив чи змінив в своїй поведінці.
Таким чином, вас щось не влаштовує в стосунках, але ви нічого не робите, щоб змінити ситуацію. І відчуваєте злість на свого партнера за те, що він чинить не так, як ви очікували і чекаєте, що він помітить вашу образу і змінить свою поведінку.

Хронічна образа може бути причиною виникнення психосоматичних захворювань.

Приклади з практики

• Приклад №1. Дружина ображається на чоловіка за те, що він грубо з нею розмовляє, занадто близько і часто спілкується зі своєю матір’ю: «Та що він не розуміє, що зі мною так не можна!?» і плаче.

• Приклад №2. Чоловік ображається на дружину за те, що вона витратила на себе велику суму грошей і не запитала його про це.

За кожною образою є якась потреба, вона може бути усвідомлюваною чи ні.

Або є якісь очікування з приводу того, як «повинен» вести себе партнер. Ці очікування сформувалися на основі досвіду життя в батьківській родині. Наприклад, мама чоловіка завжди радилася з батьком з приводу фінансових питань. І тоді, тепер в своїх відносинах, чоловік чекає, що його подруга буде себе також вести як і його мати.

Ці очікування, як правило, не проговорюються, вони є в уявленнях про відносини. І сама людина може їх виявити вже, коли трапиться якась ситуація, після якої він відчуває образу.
Коли людина ображається, то вона виявляється в позиції жертви. І, по суті, відмовляється від активності, чекаючи від свого партнера якихось дій щодо зміни ситуації.

Це жертовна позиція маленької дитини, яка ніби як нічого не може зробити і вважає, що інший «повинен здогадатися про його потреби і задовольнити їх».

Так, звичайно, в дитинстві так і було, коли у дитини засоби для задоволення власних потреб ще не були сформовані, а у батьків була влада і можливості щось давати, піклуватися. І вже у дорослих відносинах повторюється це очікування батьківського піклування та допомоги в задоволенні потреб.

Також за образою ховається страх сварки, конфлікту, є якісь уявлення про те, що «конфлікт це погано», «потрібно уникати конфліктів». Ну і звичайно страх відкидання і завершення відносин.

Є страхи, з одного боку, які заважають бути більш активними, і відсутність досвіду і навичок комунікації:

• просити іншого, коли хочеш чогось конкретного
• говорити «ні»
• бути активним, проявляти агресію і бути прийнятим партнером
• завершення відносин, коли вони не підходять.

Сама, мабуть, складна і глибинна робота в цій темі – це усвідомленням страху відкидання. За цим страхом стоять дитячі психотравми. Як наслідок такого страху – невпевненість в собі і в своїх можливостях бути цікавим іншим людям.

Отже, підіб’ємо підсумки, що ж включає в себе образа як патерн поведінки в співзалежних відносинах:

• Очікування щодо дій і обов’язків партнера, які засновані на досвіді життя в батьківській родині.
• Позиція жертви, відмова від активності, бажання, щоб інший «вгадав чого я хочу, і дав або зробив для мене це”.
• Страх конфлікту.
• Відсутність досвіду та навичок прямої комунікації з партнером: невміння просити, сказати «ні».
• Страх відкидання партнером, пов’язаний з дитячою психотравмою.

Випадок з практики. Публікується з дозволу клієнтки, конфіденційність збережена

Анжеліка, 26 років, одружена рік. Що турбує – симптоми: випадає волосся, смуток, апатія. Дослідження ситуації клієнтки висвітило кілька проблемних місць: стрес на роботі, хронічна образа в стосунках з мамою, братом, чоловіком, неможливість завагітніти.

У цій статті я розповім про те, як я працювала з хронічною образою як з патерном відносин. При дослідженні образи стало зрозуміло, що вийшовши заміж, Анжеліка стала обмежувати реалізацію своїх потреб у відповідності з тими уявленнями, які у неї були відносно заміжжя.

Такі самообмеження були засновані на тому, що вона думала, що можливо, чоловікові не сподобається, якщо вона поїде куди-небудь відпочити без нього. До заміжжя клієнтка багато подорожувала, це важлива частина її життя, те, що приносить задоволення.

В процесі консультацій вдалося трансформувати образу Анжеліки спочатку в усвідомленням нездійсненних потреб, а потім в дії по турботі про себе в реальному житті. Анжеліка змогла домовитися з чоловіком про самостійну поїздку, що призвело до поліпшення емоційного стану та підвищення впевненості.

Тут я привожу тільки частину психотерапевтичної роботи з Анжелікою, яка була спрямована на опрацювання образи.

Я сподіваюся, що в цій статті ви знайдете для себе щось корисне і цікаве, що допоможе вам по-новому поглянути на ваші відносини і знайти ключі зцілення для себе і своїх близьких. Ви можете самостійно досліджувати свої образи, і далі я привожу інструменти для самостійної роботи.

Рекомендації по роботі з образою

• Якщо ви виявили, що ображаєтеся на партнера, то досліджуйте яка потреба стоїть за вашою образою – Чого ви хочете від вашого партнера? Або не хочете?
• Прийміть той факт, що партнер «здогадуватися не повинен», і якщо ви самі не подбаєте про себе, то ніхто за вас цього не зробить.
• Якщо ви боїтеся конфлікту, то подумайте про те, що ви не можете в усьому бути схожими зі своїм партнером і хотіти одного і того ж, і в міру поглиблення ваших відносин цілком природно, що ви виявляєте відмінності, і те, що вас може не влаштовувати. Конфлікт рано чи пізно відбувається, і він може стати кроком до розвитку ваших відносин, якщо ви ризикнете відкрито говорити про себе, свої потреби і також чути свого партнера.

Так, ви можете виявити, що є речі, з якими ви не готові миритися ні за яких обставин, і в такій ситуації кращий вихід – це завершення відносин. І такий варіант розвитку ситуації також природний, як і подальший розвиток відносин в тому випадку, якщо вам вдається домовитися. Ніякі відносини не варті того, щоб зраджувати себе.

Якщо на якомусь з цих етапів вам складно самому впоратися, то краще звернутися до досвідченого психолога, і в процесі психотерапевтичного курсу вирішити проблеми у відносинах.

За матеріалами