Психологія

Ніколи не допомагайте слабким!

Слабка людина – це не той, хто чогось не може, а той який нічого не хоче! У цій статті я розповім про те, як через 10 років роботи психологом я повинен зізнатися в марності багатьох своїх дій.

Не пам’ятаю, чому так вийшло, але з дитинства я вірив, що всі люди добрі. Вірив, що злі можуть змінитися і стати добрими. Вірив, що брехуни можуть стати чесними. Що наївні можуть стати дорослими. Що слабкі стануть сильними. Жадібні – щедрими. Бідні – багатими. Дурні – розумними.

Слабкий – це не той, хто не може, а той, хто не хоче

Частково тому я вибрав професію психолога. Я бачив, як люди страждають від труднощів і нещасть. Від дурості і малодушності. Від неуцтва, невпевненості, слабкості, боягузтва, заздрощів, обманів і всього іншого, що робить нас нещасними. Втім і від того, що робить нас щасливими – ми теж страждаємо. Наприклад, коли слабкому дається влада. Коли бідному даються гроші. Коли на злого працюють добрі. Коли любити починають негідника…

Слабкі люди

Мені хотілося допомагати тим людям, чиї страждання я бачив. Мені хотілося натиснути кнопку в їх голові, щоб вони більше не робили того, що заподіює їм біль. І у мене це виходило! Правда. Я і зараз це можу. Але є одне «але», яке не дає мені спокою. Ці люди незабаром знову наступали на ті ж граблі. Вони знову поверталися до того ж, від чого так страждали.

Наприклад, від безглуздя:

“Хочеться просто, щоб мені хто-небудь вказав на те, заради чого я можу жити. Я вже бував в такому стані раніше… і кожен раз знаходив для себе якісь причини, цілі… але час минає, і я завжди переконуюся в їх безглуздості. Коли намагаєшся комусь відкритися, то тебе в кращому випадку просто слухають… і чекають моменту, щоб вставити черговий затертий до дірок штамп. Просто хочеться стиснути зуби і бити з усією сили кулаком об стіну… чим я вже неодноразово займався. І мене лякає моє теперішнє стан… пустота … важкість… і противно дивитися на себе з боку”, – з листа клієнта

Від самотності:

“Я самотній. Я цілковита нікчемність. Слабка, безвольна людина, яка не знає, що їй взагалі потрібно. Вчуся в медичному. Сподіваюся стати доктором. Але ким я стану, якщо я такий неврівноважений тугодум? Лікар повинен бути цинічним, впевненим в собі. Вірити собі. А я собі не довіряю. Я нічого не зможу досягти в житті”.

“Я одного разу випав з 4 четвертого поверху. І чому я не вмер тоді? Навіть ребра не зламав жодного. Розрив нирки і селезінки. Невже комусь потрібно було, щоб я жив? Навіщо ??? Нахрена це потрібно? Вчишся, вчишся, отримуєш свої сто доларів до сорока років, потім двісті доларів. Живеш як бомж, всі тебе ненавидять, зневажають за відсутність інтелекту. А ти живеш. Чимось собі мрійника нагадую, з «Білих ночей» Достоєвського. Я не такий розумний як він. Просто я закінчу так само. Якщо, звичайно, не здохну раніше. Буде 30, 40, 50 років. А я один сиджу в своїй будці або на сміттєвому ящику і читаю Маркеса. Хороша картина”, –  з історії клієнта.

Від кохання:

“У 2013-му році я познайомилася з хлопцем. У листопаді 2014 го я почала зустрічатися з ним, а через тиждень він мене зрадив з моєю подругою і я коли про це дізналася кинула його. Я відправила йому повідомлення. Три дні він мені дзвонив і просив пробачення, казав, що любить, але я його не пробачила.
На 4-й день він сказав що якщо я до нього не повернуся він покінчить життя самогубством. Я не вірила. А через тиждень він це зробив. Але перед смертю відправив всім повідомлення, в яких він просить у всіх прощення і каже що любить мене. На похоронах я не була у мене був шок від того що сталося. Через місяць його батьки звинуватили в усьому мене”, – зі звернення клієнта.

В останньому випадку слабким був, звичайно, чоловік, а не дівчина. І це дуже показово. За весь час своєї роботи, я переконався, що часто саме чоловіки виявляються найбільш вразливими і найважче переживають біль, нанесену неправильними відносинами. Але на консультації ходять саме жінки. Чоловікам не вистачає сміливості зізнатися в своїй уразливості.

Що буває зі слабкими клієнтами? – ось виходжуєш тебе, дбаєш, підтримуєш, чесно віриш в тебе. І ти так майстерно прикидаєшся і здається, що сам починаєш вірити в себе. Але. Потім знову з’являється це прокляте «але». Тобі знову чогось не вистачає, щось трапилося, хтось образив. І ти знову починаєш нити. Все повертається в вихідне положення. Чому так? – це питання, на яке я вже не вимагаю відповіді.

Є люди сильні, а є слабкі. Ось ці слабкі завжди будуть страждати, їм завжди буде чогось не вистачати, під різними приводами навколишні будуть ними користуватися на свій розсуд, у них ніколи не буде в надлишку здоров’я, щастя, любові і грошей. Слабкими можуть бути ваші знайомі або вічно ниючі родичі, у яких постійно проблеми на роботі, у відносинах, зі здоров’ям і т.д. А до вас вони можуть ставитися, як до унітазу, в який спускають все своє накопичене сміття: образи, розлади, скарги.

У чому головна відмінність сильного від слабкого? Як я вже написав в самій горі, слабкий – це не той, хто не може, а той, хто не хоче. От і все. І сперечатися з цим немає сенсу. Як зрозуміти, чого хоче людина? – подивитися на те, що вона робить. Якщо не робить – значить, не хоче. І не треба тут нічого незрозумілого придумувати. Наприклад, болить у тебе спина і ти всім на це скаржишся. Добре, а що ти зробив, крім того, що ліниво намазав себе болезаспокійливим кремом? Сходив до лікаря, до остеопата, чи зайнявся  спеціальною фізкультурою? – ні? Ну тоді ний далі! З такими я відразу прощаюся.

Навіть Нік Вуйчич, людина у якої немає рук і ніг, який сам сходити в туалет не може – сьогодні його виступ коштує 200 тис $, в якому він мотивує людей жити щасливо! Багато що з того, що їсть звичайна людина Нік не може, але його сила в тому, що він хоче! І робить неможливе. Так хто з вас, здорових і ниючих людей насправді більший інвалід?

Сильні люди

Мій друг якось запитав мене, хто мої клієнти? – я відповів, що це переважно нещасні дівчата і жінки. Він сказав, що це неправильно. Моїми клієнтами повинні бути благополучні люди, яким на одному з етапів потрібна тимчасова допомога психолога. А допомагаючи, шкодуючи і проявляючи емпатію до нещасних людей, нічого доброго не отримаєш. Ні матеріально, ні професійно.

Я довго думав над цим питанням. І останню крапку поставив, працюючи на недавніх виборах з політиками. За два місяці майже щоденних зустрічей з людьми різного прошарку: від потужних діючих депутатів до сільських жителів, які теж прагнули стати депутатами на сільському рівні, я зрозумів, що друг мав рацію!
Найбільше негативного стресу я пережив працюючи саме з «слабкими» людьми, які лише робили вигляд, що хочуть змінювати навколишній світ. Хрін там. Багато з них не хочуть навіть над собою зусилля зробити. І ця убогість хоче змінить країну на краще? – так ніколи в житті! Таких людей було кілька сотень. Я чесно намагався допомагати їм так само, як і сильним. Але все даремно. Я турбувався, злився на себе, на них.

Шукав ключ і підхід до них. Але я змушений був визнати, що якщо людина не хоче зробити добре навіть для себе (та, витративши на це зусилля) – я тут просто не потрібен.

Знаєте, як треба діяти зі слабкими? – ними потрібно командувати. Тупо командувати. Просто говорити роби так і так. Без діалогів, без всякої рефлексії. Не питаючи, що вони думають, що відчувають. Коли ти починаєш вести з ними діалог, у них виникають підозри, що ти хочеш відняти у них священну бездіяльність. Тому я стверджую – командуй! Просто командуй слабкою людиною. Не думай про те, чи пораниш ти його таким ставленням чи ні. Не хвилюйся. Командуй! Керуй. І їм це подобається. Їм тільки ця мова зрозуміла. Це рабська мова. Вона рідна для них.

Люди не змінюються?

Коли я вчився в університеті на факультеті психології, то дуже довго не розумів, чому клієнти ходять на психотерапію роками. Ну невже не можна по-швидкому так «чик-чик» і вирішити проблему? Потім я засвоїв, що вирішити проблему по-швидкому можна. І потрібно. Але ось людина від цього не змінюється. Вона знову так живе, так ставиться до себе і інших людей, що змушена нести кашу в своїй голові від одного психолога до іншого.

Ось тому висновок, з яким я боровся 10 років звучить, як вирок – Люди не міняються. У них може змінитися якість життя, вони можуть стати багатшими, можуть навіть поміняти сенс свого життя. Але всередині вони назавжди залишаться тими, якими їх виховало життя і батьки.

Навіть наркоман, нещасний, смердючий і опущений, а потім повірив в Бога і вже гуляє по вулиці в випрасуваній сорочці, все одно залишився тим же, ким і був. Слабким і залежним! Змінився тільки предмет його залежності. Тепер його наркотиком став Бог.

Люди не змінюються

Рівно 10 років у мене пішло на те, щоб відкрити для себе цю очевидну істину.

10 років я боровся з тим, щоб довести, що людей можна змінити.

І 10 років я програвав у цій боротьбі.

Сильний буде сильним.

А слабкий – слабким.

За матеріалами

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Будь ліпшою. Будь розумнішою та мудрішою! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20