Психологія

Навіщо людині чужа похвала і як позбутися цієї залежності?

Залежність від чужої оцінки нашої зовнішності, успіхів і поведінки в цілому – це один із проявів невпевненості в собі, яка формується в дитинстві. По суті, це відсутність опори всередині.

Підписуйся на "Психологія та Саморозвиток" у телеграмі!

У ранньому віці, особливо від 3 до 5 років, чути схвалення від батьків дуже важливо, тому що це показує малюкові, що його люблять, що всі його дитячі починання будуть підтримані і що світ навколо – привітний і безпечний. Саме в цей період дорослі не тільки забезпечують дитину їжею і теплом, а й дають їй потужну емоційну підтримку, незримо формують в ній внутрішній стрижень особистості – вольову сферу.

Хвороблива прихильність до похвали формується у людей, які виросли в суворих сім’ях, де успіхи (наприклад, у навчанні) сприймалися як щось само собою зрозуміле, а ось за будь-які промахи слідує серйозне покарання. Такі авторитарні батьки не давали дитині необхідного їй почуття любові, яке відчувається через тепло, ніжність, емоційну близькість.

Також це сім’ї з гіпоопікою в якості основного стилю виховання, а саме – з глибокою байдужістю до долі дитини, її справ, почуттів, «маленьких трагедій», що відбувається в її душі.

Можуть ганятися за чужою похвалою і заголублені діти – «кумири сім’ї», які отримують серотонін в надлишку вже з малих років. Подорослішавши і залишившись наодинці зі світом, вони з жахом виявляють, що нікому не цікаві через свою внутрішню порожнечу і егоїзм, і стають «ловцями» чужої уваги.

У чому тут мінус?

• Людина, головна мотивація якої – схвалення інших, дуже безпорадна перед маніпуляціями. Нею можна крутити як завгодно, оскільки заради похвали і визнання вона часто готова повністю нехтувати своїми інтересами, а часом – і життям.

Нестримна гонка за чужим визнанням та швидкоплинною славою не дозволяє їй почути свої справжні бажання, вибудувати свої цілі, знайти свій унікальний шлях, бо люди з психологічною залежністю такого роду вибирають соціально схвалювані сценарії життя. Це найкоротший спосіб сподобається іншим. Людина, що живе «не своїм» життям, в результаті не може бути щасливою, відчуває труднощі з пошуком призначення, вибором сфери діяльності і побудовою щирих, довірчих відносин.

Залежність від схвалення, в патологічному вираженні, має всі складові банальної аддикції: людина відчуває потребу «дози», і, не отримуючи її, мозок придумує різні витончені методи, як її «добути». Саме звідси з’являються дзвінки колишнім, прагнення відновити стару дружбу або знайти інші давно втрачені зв’язки…

Людина, яка прагне отримати «психологічне погладжування», відчуває дискомфорт, якщо в даний момент немає звичних джерел задоволення цієї потреби.

Як це проявляється у відносинах з іншими людьми?

1. Чіпке, нав’язливе, прагнення зав’язати дружбу, незважаючи на явне небажання людини з вами зближуватися.
2. Перебільшування розповіді про свої «добрі справи» і «жертовність».
3. Відхід у себе за відсутності бажаної реакції схвалення на свої дії.
4. Зневіра – людина демонстративно сумує, маніпулює своїм настроєм, щоб отримати теплі слова від близьких.
5. Вибір в партнери людей з підвищеною емпатією.

Як перестати залежати від похвали?

1. Працюйте над підвищенням своєї самооцінки. Висока самооцінка значно знижує ризик розвитку залежності від чужої думки про вас.

2. Відстежуйте моменти активації патерну. Відзначайте про себе кожен раз, коли ви починаєте «напрошуватися» на похвалу. Робіть непомітний для інших стоп-жест або перемикайтеся на іншу діяльність. Жорстко і невблаганно. Тільки так ви зможете подолати згубну звичку запобігливо дивитися людям в очі і чекати «емоційної подачки».

3. Знаходьте інші джерела опори. Єднайтеся з чимось вищим, у що вірите. Займайтеся громадською роботою. Будьте потрібною і корисною людиною в суспільстві. Тоді ви самі станете опорою для інших.

4. Хваліть і дякуйте собі за вкладену в справи і слова енергію і час. Якщо вам вже вдалося стабілізувати самооцінку, то похвала самого себе стане такою ж цінною підтримкою, як раніше – почута від інших.

Похвала і схвалення важливі у всякому віці, і часом вони представляють собою потужну підтримку на нашому життєвому шляху. Нормально, коли близькі люди поруч у важкі часи. У той же час важливо мати стійку опору в собі, любити свою душу і користуватися безмежним арсеналом самопохвали, який доступний кожній людині.

За матеріалами