62% наукових статей працівників Національної академії педагогічних наук України містять посилання винятково на радянських та пострадянських авторів.

На це вказує дослідження аналітичного центру CEDOS використання державних коштів в Національній академії педагогічних наук.

Центр проаналізував 663 статті НАПНУ, видані за період 2014-2016 років.

Аналіз попередніх досліджень на тему в тій чи іншій формі містять лише 28,5% статей

Хоча більшість матеріалів містять розділ, присвячений аналізу останніх досліджень, найчастіше у ньому є тільки перелік прізвищ учених, які займалися темою, без посилань на релевантні праці цих учених.

Такий аналіз не показує, чи читав автор статті інші праці на тему. Серед прізвищ, названих у такому аналізі, майже завжди велика кількість інших представників НАПНУ і вкрай рідко є згадки про сучасних іноземних авторів.

У 78% випадків аналіз літератури та у 75% випадків перелік прізвищ, який заміняє аналіз, містить згадки про сучасних авторів

Цей показник логічний, враховуючи велику кількість сучасних колег авторів із НАПНУ у переліках прізвищ“, – пояснюють у Центрі.

Лише в 10,8% статей вказується, в чому полягає новизна матеріалу

У розділі “Формулювання мети статті” в багатьох матеріалах наявні фрази на зразок “окреслити проблему” чи “уточнити поняття” без наміру зробити внесок у педагогічне знання.

Опис методу дослідження містить тільки 8% статей

Пояснення методології дозволяє читачу зрозуміти, як науковець дійшов до тих чи інших висновків у своїй праці.

У статтях НАПНУ такого пояснення зазвичай немає, хоча воно є очікуваним для такої прикладної та емпіричної дисципліни, як педагогіка.

Обробку та аналіз даних у тій чи іншій формі містять 17% статей

Майже половина із цих статей – праці з історії педагогіки, у яких використано чимало старих публікацій та архівних матеріалів.

Рідко у статтях НАПНУ можна натрапити на аналіз проведеного експерименту, опитування чи статистичних даних, хоча в багатьох західних журналах (зокрема освітніх) статті без результатів емпіричного дослідження просто не беруть до уваги.

На жаль, навіть у тих статтях НАПНУ, які містять результати оригінального емпіричного дослідження, їм часто присвячено дві-три сторінки без детального аналізу“, – йдеться у дослідженні.

Посилання на неукраїнську і неросійську літературу у списку літератури містять 23,6% статей

Навіть англомовні статті часто містять лише пострадянську літературу.

Що стосується журналів, то у 15,7% випадків автор статті входить до редакційної колегії

Це вказує на можливий конфлікт інтересів.

Матеріали НАПНУ здебільшого публікуються у тематичних журналах, присвячених педагогіці, однак 17% статей розміщені у виданнях із надзвичайно широкою тематикою.

Особливо це стосується англомовних статей, які було розміщено, наприклад, в “Canadian Journal of Science, Education and Culture”, “Modern Science”, “Science Rise” і навіть “Oxford Journal of Scientific Research”, який не має стосунку до Оксфордського університету.

Жоден із названих журналів не індексується в Scopus.

Інформацію про процедури рецензування статей у журналі вдалося знайти тільки у 39% випадків

Втім, статті, опубліковані в нерецензованих виданнях, загалом не виглядають принципово інакшими, ніж статті в рецензованих виданнях.

Поки ми робили дослідження, збирали, вивчали дані та документи, брали експертні інтерв’ю зі співробітниками НАПНУ, я регулярно чув, що з НАПНУ дзвонять нашим донорам (МФ Відродження) з вмовляннями не давати нам грошей та припинити дослідження“, – розповів керівник дослідження CEDOS Єгор Стадний на своїй сторінці у Facebook.

У 2017 році бюджетне фінансування досліджень НАПНУ склало 114 мільйонів.

У 2018 році на підтримку Академії з держбюджету виділено 211 мільйонів гривень.

Приєднуйтесь до групи Вар’ят в Facebook і стежте за оновленнями. З нами цікаво!