Історії

Наш хліб до нас повертається. З маслом і ковбасою

Наше добро до нас же і повертається. Іноді через довгий час. А іноді – негайно. Це банальна фраза. Історія теж банальна. Проста. Але істина теж проста. І особливо цікаво, що повертається наше ж добро, ми його іноді можемо навіть впізнати. І сказати: “о! Так це ж моє добро, яке я пустив по воді, як хліб, – і ось, через багато днів мій хліб повернувся до мене!”. І не тільки хліб. Ще масло, ковбаса, смачна шинка, курка-гриль, сардельки, кетчуп і ще різні смачні речі. Причому наші.

Це один чоловік виявився зовсім без грошей і в боргах. Картки йому заблокували, рахунки заблокували, готівкові гроші скінчилися і в борг ніхто не дає. Тому що знають: людина – банкрут. І гроші, звичайно, не віддасть найближчим часом. Машину теж заарештували. А маленький бізнес звалився. І ось цей Петро сидів удома і хотів їсти. А їжі купити нема на що. Такі справи. Він став дивитися, що можна продати. Нічого особливого не знайшов, він продав уже все, що можна. Що могли купити. А меблі або холодильник, в якому нічого немає, можна продати в інтернеті, але це не швидко. Тим більше, інтернет відключили, треба з телефону розміщувати оголошення, поки на телефоні гроші не скінчилися…

Загалом, він нишпорив по шафах в надії знайти для продажу якусь річ. І знайшов стару дублянку, вона ще нічого так була, можна було за неї отримати дві-три тисячі або більше. З цими думками Петро пішов виносити сміття. Він прочитав, що треба звільнити квартиру від непотребу, тоді справи покращаться. А в скрутному становищі люди починають вірити в те, над чим раніше б посміялися цинічно. Ось він і пішов з пакетом на смітник. І на смітнику зустрів старого в піджаку. Неприємного старого з татуюваннями, з залізними зубами і з фіолетовим носом, зовсім навіть не благовидого. Огидний такий старий, видно, що сидів і п’є.

Старий копався в контейнері і тремтів від холоду в своєму піджачку – зима ж була. Градусів п’ятнадцять. Петро подумав, що може теж перетворитися в такого ось старого скоро, впору почати копатися в контейнері, до того хочеться їсти. Але, може, вдасться все ж зайняти грошей, хоча він і так всім винен. Старого стало шкода дуже, видно було, як його трясе від холоду і з перепою… І Петро сходив додому, взяв цю дублянку для продажу, та старому і віддав. На! І пішов назад додому, ламаючи голову, де б грошей взяти.

І тут жебрак його покликав: “Гей!”. Петро повернувся, він недалеко пішов. І старий простягає йому стодоларову купюру. І каже: “господар, це твоє. В кишені лежало, за підкладкою!”. Це в жирні хороші роки Петро в дублянці літав до Туреччини ранньою весною. І, мабуть, сунув купюру в кишеню, та й забув. З тих пір не одягав куртку, нову купив, модний пуховик. А старий виявився з поняттями, чесний, ось і покликав господаря. І віддав гроші. Петро мало не підстрибнув від радості. Трошки тільки підстрибнув, злегка. Втішився. Порожевів. І разом зі старим пішов в обмінний пункт, поміняв долари на рублі, а потім вони разом пішли в магазин і накупили їжі, ось так. І розділили на двох чесно.

Хотілося б додати, що Петро покликав старого до себе жити. Але цього не було. Так старий і не хотів, він звик до свого життя. Він отримав теплу дубльонку і купу смачної їжі, і тут же пішов у своїх справах. А Петро щільно поїв і якось на душі полегшало. Стало веселіше. Повернулися сили. І тут же зателефонував старий знайомий, запропонував поки попрацювати водієм, а там видно буде. Завтра виходь! Петро і вийшов. І поступово все якось налагодилося, так часто буває, коли людина заспокоїться, поїсть і набереться сил…

Так що історія не романтична, але життєва. До нас повертається наше ж добро, причому звивистими шляхами. Наші ж гроші, які ми поклали в кишеню колись, а потім віддали разом з кишенею бідному подорожньому, який замерз взимку… До речі, і курс долара з тих пір, як їх в кишеню поклали, сильно підвищився. Але і інфляція підвищилася. Якщо порахувати на папірці, вийде, що Петро, ​​коли в продуктах вимірювати, отримав своє плюс ціну поношеної дублянки. А він спеціально порахував, щоб упевнитися, що добро повертається в тому обсязі, в якому ми його віддали. І сміття виносити теж корисно.

Ділитися взагалі корисно. Добро повертається в найпотрібніший момент, якщо було зроблено в найпотрібніший момент…

За матеріалами

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Будь ліпшою. Будь розумнішою та мудрішою! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20