Стосунки

Народна мудрість, яка заважає нам жити

З вами бувало таке? Тільки що відгриміла неприємна сварка з коханою людиною. Ось ви затихли і скривджені розійшлися по різних кімнатах. І тут в вухах у вас починають звучати тисячу разів почуті афоризми «про відносини». Їх так часто вимовляють, цитують, наводять як аргументи, що ми навіть перестали ставити собі питання, а наскільки взагалі універсальні ці істини? Чи можливо застосувати до нашої конкретної сім’ї, до даної ситуації?

Підписуйся на нашу сторінку у Фейсбуці!

За словами психолога Людмили  Петрановської, цілий ряд цих «крилатих» фраз – не більше ніж прояви тривожної прихильності, які вміло маскуються під універсальні істини. Людина з тривожно-амбівалентною стратегією прихильності постійно боїться, що її коханий кудись подінеться, покине її, не дасть стільки любові, скільки хочеться.

Можливо, в дитинстві мама йшла від неї на роботу «по-англійськи», не попереджаючи, що йде тільки до вечора. Або її останньою забирали з дитячого садка. Або батьки віддавали її на три місяці неблизькій бабусі, і вона все літо боялася, що її забудуть забрати… Загалом, зараз ця доросла дитина намагається керувати, «тримати в своїх руках», «домагатися свого» – аби не втратити партнера.

Ми вирішили скласти список «тривожних» установок. Будьте обережні, якщо знайомі приводять їх вам в якості аргументів: ці слова можуть зруйнувати ваші відносини.

У жінці повинна бути загадка. Напевно, автор цієї фрази не мав на увазі нічого поганого, але сотні і тисячі жінок, підхопивши невинний афоризм, вирішили: щоб чоловік не пішов, жінка повинна бути загадковою. Не говорити нічого безпосередньо, не відкриватися, залишати партнеру простір для здогадок. Тебе хтось образив? Не скажу. Тобі погано? Навіщо тобі це знати. Ти сердишся на мене? Неважливо…

На жаль, таку загадковість багато чоловіків називають словом «каламутність» і, на жаль, вона їх нітрохи не дивує. Взагалі, щоб відносини могли розвиватися, партнерам потрібна готовність бути хоча б трохи відкритими і «прозорими». Тому установки типу «Я вже пробачив (-а), але нехай він (-а) поки помучиться!», «Не буду нічого пояснювати – нехай сам (-а) здогадається» теж заносимо в список небезпечних і починаємо від них відвикати.

Треба мати гордість. Ну звичайно, треба! Тільки давайте визначимося, що таке гордість. Наприклад, старовинна сімейна забава «Хто перший прийде миритися, той і винен» нічого спільного з гордістю не має. Добре, коли гордість – це запобіжник, завдання якого – не дозволити вам жити в страху, болі і приниженні. А якщо ви просто посварилися, наговорили один одному зайвого і більше ніколи не хочете повторювати цю практику, запобіжник тут ні при чому. Ваша гордість ніяк не наблизить ні перемир’я, ні необхідність вибачитися, ні бажання разом все виправити.

Навіть якщо жінка неправа, поступатися і першим йти миритися повинен чоловік. Сексизм зарахований! До того ж, миритися не соромно. Якщо відчуваєте, що ви охололи і можна, нарешті, спокійно поговорити про те, що відбувається у вашій парі, – зробіть перший крок.

У кожній парі один любить, а інший дозволяє себе любити. За словами Людмили Петрановської, якщо в парі справи йдуть саме так, то рано чи пізно це закінчиться сумно. Адже перший відчуває, що любить без відповіді, а другий мучиться, щодня йдучи наперекір своїм бажанням. У більшості пар, на щастя, є взаємна тяга, цілий пласт загальних приємних спогадів, відчуття, що ви близькі один одному люди і в складній ситуації будете діяти як єдине ціле. Це і є прихильність, і вона працює, тільки якщо «прив’язані» обидві сторони.

Чоловіки як діти, і в сварці поводяться як хлопчаки. А чому, власне, тільки чоловіки? Під час сімейних сварок в партнерах «пробуджуються» їх «внутрішні діти», вирують, ображаються, протестують, просяться на ручки … Нечесно думати, що в сварці чоловік – дитина, а жінка залишається дорослою. В  підсумку перший, кому вдається заспокоїти свою «внутрішню» дитину, і проявляє дорослість.

Я можу знайти собі жінку (чоловіка) і трохи кращу – молодшу, красивішу, розумнішу і т.д. Здається, нічого страшного в цій думці немає. І напевно можете! Але, допускаючи такий підхід до партнера, ми починаємо розглядати його не як цілісну особистість, неповторну і дорогу нам людину, а як набір функціональних параметрів. Якщо вам потрібна людина «така же, але молодша і багатша», мова йде вже про договір, а не про почуття. Якщо вам як і раніше потрібен саме цей партнер, просто тому що потрібен, а не «за сукупністю переваг», не думайте про нього, як про кухонний комбайн, який пора апгрейднути.

Це тільки найпопулярніші фрази, що видають в людях тривожно-амбівалентну прив’язаність. Напевне, колись в якихось сім’ях ці установки навіть спрацьовували, шлюб міг бути налагоджений, відносини відновлені – але зараз абсолютно ясно, що були й інші шляхи. Більш прямі, більш спокійні, менш травматичні для всіх учасників. Давайте вибирати кращу дорогу в бік міцних і теплих відносин, а ці сумнівні стежки залишимо позаду.

Ну, а список «тривожних установок» може бути продовжений. Якщо вам такі зустрінуться, не поспішайте застосовувати їх на практиці.

За матеріалами