Психологія

Найгірше в неспокої – це те, що ви відчуваєте себе нелюбимими і нікому не потрібними

Нам всім знайоме це відчуття до болю: коли занепокоєння накриває з головою. Воно буквально тягне людину на дно темного і безпросвітного океану відчаю. Ви не можете відповісти  на повідомлення друзів, хоча хочете піти з ними кудись і розвіятися. Але від однієї думки про те, щоб доведеться вийти з дому, стає ще тривожніше: «А раптом ви друзям не цікаві і взагалі – вони пишуть виключно з ввічливості або нудьги?»

Ви уникаєте людей, яких любите, накручуючи себе, що вони вас просто висміють або взагалі не помітять. Ви навіть не хочете підходити до каси супермаркету, тому що боїтеся потривожити продавця і почути якийсь жарт в свою адресу.

Все це виглядає безглуздо і ірраціонально, але воно таке – занепокоєння. І вже якщо поселяється в душі, то вже не відпускає, отруюючи життя.

Саме так почуваються люди, які потрапляють в полон неспокою і тривоги. Так, ніби вони нудні і всюди зайві. Ніби вони не варті уваги оточуючих. Ніби що б вони не зробили – це принесе одні нещастя і проблеми.

Ви можете турбуватися з найрізноманітніших приводів: бо боїтеся, що виставите себе посміховиськом і дурнем, тому що боїтеся спілкуватися, тому боїтеся сказати щось зайве або заплутатися у власних думках. В підсумку всі ваші страхи і тривоги зводяться до одного: ви боїтеся бути відкинутими. Висміяними. Що вас засудять. Скажуть, що ви недостатньо гарні чи недостатньо розумні. А, якщо, при цьому ще подивляться, як ніби ви пусте місце і взагалі невідомо для чого прийшли, – о, це справжнісінький жах!

Занепокоєння змушує вас відчувати себе нелюбимими. Починає здаватися, що ви лише вкладаєте у відносини, а відповіді – нуль. Що насправді вас не люблять, не цінують, не поважають. І це ще не все: в голову лізуть вже зовсім дикі думки про те, що друзі таємно ненавидять вас, навіть якщо на це взагалі ніщо не вказує. Але неспокійному розуму факти і докази не потрібні: як тільки він генерує і зациклюється на якійсь «ідеї», негайно починає підганяти під неї найбільш безневинні слова і вчинки оточуючих.

Далі – ще гірше: якщо до вас хтось добре ставиться, піклується, то ви починаєте підозрювати його в тому, що задумав щось недобре, тому прикидається. Кожен раз, коли хтось на вас хтось дивиться – впевнені, що він або засуджує, або сміється в душі. Кожен раз, коли виходите з дому – це вже виклик.

Занепокоєння – дуже підступний і хитрий ворог. Воно змушує відчувати вас нікому не потрібними, нікчемними. Неначе ваша думка нікого не цікавить, а навіть заїкнутися про щось – це лише викликати шквал насмішок і поблажливих посмішок. Начебто все, що ви говорите, не має значення. Наче ніхто не хоче цього чути.

Ви двічі, а то тричі, подумаєте, перш ніж щось сказати. І швидше за все – так і не видавите з себе ні слова. Адже страх бути висміяними або незрозумілими настільки паралізує розум і волю, що поки ви зважитеся висловитися, вже всі розійдуться. Після всього ви будете докоряти собі за нерішучість, прокручувати сотні разів в голові, як і що слід було сказати, але… Але наступного разу зробите точно так же.

Занепокоєння небезпечне ще й тим, що змушує людину почувати себе недооціненою. Вам здається, що ніхто не помічає того, що робите, не помічає, як намагаєтеся або процвітаєте. Вам здається, що ні друзі, ні кохані, ні члени сім’ї навіть не здогадуються, скільки хорошого ви для них зробили і продовжуєте робити. Здається, що нікому немає діла до того, як вам тривожно і тяжко на душі. Але ж вам не так вже й багато треба: всього лише, щоб хтось взяв за руку, поплескав по плечу, сказав слова подяки. Але ви навіть не розраховуєте на подібне, тому що впевнені, що все робите не так. Що недостатньо гарні, і приховати це від оточуючих – неможливо.

Занепокоєння змушує вас відчувати себе нудними. Найсумніше полягає в тому, що з часом ви саме такими і стаєте, – підсвідомо. Воно змушує вас відчувати, що ніколи не зробите нічого путнього в своєму житті. Що успіх, сім’я, діти – це доля впевнених в собі і гідних людей. Що ніколи не втілити в життя свою мрію, тому навіть ні про що не мрієте, нікуди не прагнете.

Ось наскільки небезпечним і деструктивним може бути занепокоєння, якщо ви не зупинитеся в один день і не скажете собі: «Стоп!» Інакше дійсно ніколи і нічого не досягнете, ніколи не усвідомлюєте, що заслуговуєте більшого, ніж занепокоєння і тривога, які буквально знищують вас. Кожен день і крапля за краплею.

Найгірше в неспокої – це те, що ви відчуваєте себе нелюбимими, нікому не потрібними і недооціненими. У цьому його підступність і зла сила. А ваша сила в тому, щоб зупинити цю злу гру. Досить усвідомити, що ви потрапили в полон занепокоєння, прийняти рішення вирватися з нього, як вам відкриється зовсім нове життя.

Ви ясно і чітко зрозумієте, що всі ваші страхи і побоювання – не більше, ніж ігри розуму. Що вас люблять, цінують і поважають. І ще одну річ ви повинні запам’ятати на все своє життя: ніщо і ніхто не здатний нас так витончено мучити, як ми самі за допомогою занепокоєння.

Ви заслуговуєте більшого, ніж перебування у нього в полоні. Женіть геть занепокоєння, насолоджуйтеся життям і будьте щасливі!

За матеріалами

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Будь ліпшою. Будь розумнішою та мудрішою! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20