Якщо відмовитися вірити в прикмети, жити стане набагато простіше – можна не стежити за кольором кішок, що перебігають дорогу, і можна пришивати ґудзики прямо «на собі». Краще застерегти від поширених міфів про здоров’я. Від яких же?

Хондропротектори – наше все. Їжте холодець, і суглоби будуть міцними

Майже кожен пацієнт з хворобами хребта і суглобів впевнений: для зміцнення хрящової тканини потрібно приймати певні препарати або ж просто включати в раціон страви з підвищеним вмістом хрящів тварин (наприклад, холодець, рульки).

Це помилка! Компоненти хрящової тканини (хондроїтин і глюкозамін), прийняті у вигляді БАД або фармакологічних препаратів, не вбудовуються в суглобовий хрящ або міжхребцевий диск через порушення місцевого кровопостачання.

Консервативне лікування хвороб суглобів в основному зводиться до адекватного знеболення або, в крайньому випадку, уповільнення дегенеративного процесу. Ні їжа, ні хондропротектори, на жаль, не допоможуть.

Мануальна терапія і масаж небезпечні, коли є міжхребцеві грижі

Не зовсім. Необхідність цих методик часто суперечлива і неоднозначна, при одних хворобах їх ефективність доведена, а при інших – її немає. Що стосується міжхребцевих гриж, одні фахівці вважають, що (за умови комплексного обстеження і виявлення показань) масаж і мануальна терапія необхідні, так як тільки ці процедури допомагають розслабити глибокі м’язи спини і відновити біомеханіку хребта і рухливість міжхребцевих суглобів.

Інші фахівці стверджують, що необхідність масажу і мануальної терапії при міжхребцевих грижах – «питання швидше філософське». «Потрібно дивитися на конкретні випадки, щоб рекомендувати або не рекомендувати подібне лікування. Є список протипоказань (причому для масажу вони одні, а для мануальної терапії – інші), цей список досить великий. Наприклад, не можна застосовувати мануальну терапію при свіжих травмах і остеопорозі. Але, повторюся, кожен випадок треба розглядати індивідуально», – вважає лікар-невролог, к.м.н., медичний директор мережі клінік «Сімейна» Павло Бранд.

Не варто робити гігієнічну чистку зубів: після першого разу «підсядеш» назавжди.

 

Невірно! У домашніх умовах використовують в основному тільки щітку і зубну пасту, а цього мало. У 90% людей є дефекти прикусу, наприклад, скупченість зубів – одна з основних причин утворення каменів. Однією тільки зубною щіткою неможливо повноцінно очистити зуби від м’якого нальоту. Він залишається на зубах і під впливом слини перетворюється в твердий камінь. Але і одноразова профілактична чистка не позбавить від проблем назавжди, якщо основна причина утворення каменю не усунута. Висновок: гігієнічну чистку потрібно робити періодично. Від неї одна тільки користь, і зовсім немає ризику залежності.

Ерозію шийки матки треба лікувати «припіканням»

Невірно. Так було до недавнього часу: якщо у пацієнтки знаходили ерозію, відразу ж записували в групу ризику раку і відправляли на процедуру електрокоагуляції. У сучасному світі тактика змінилася, так як ерозія може бути спровокована вродженими чи набутими післяпологовими змінами – її перестали відносити до патології і зробили наголос на більш докладному обстеженню шийки матки. При відсутності ВПЛ, відхилень в мазках на цитологію і кольпоскопію, показань до «припікання» немає. Пацієнтка вважається здоровою, і її відпускають під нагляд. Винятком є ​​велика ерозія, яка кровоточить після статевих актів, і хронічне запалення в піхві на тлі ерозії (хоча і в цьому випадку все вирішується індивідуально).

Кісту яєчників потрібно лікувати «припалюванням»

Не зовсім вірно. Функціональний стан яєчників залежить від гормонів, рівень яких змінюється протягом менструального циклу. Як правило, кісти на яєчниках утворюються через ендокринні порушення. Виявлені на УЗД кісти частіше – функціональні, тобто не пов’язані з овуляцією (коли під дією будь-яких чинників домінантний фолікул або жовте тіло перетворюються в кісту). Розміри таких кіст коливаються від 3 см до 6 см. Але навіть кісту розміром 6 см не завжди потрібно видаляти хірургічно. Якщо лікар не бачить патологічних змін на УЗД, а у пацієнтки немає вираженого больового синдрому, можна обійтися консервативним лікуванням. На тлі гормональної та/або протизапальної терапії кісти поступово зменшуються і зникають (на це відводиться 3 місяці).

Якщо ж кіста змінює свою структуру, збільшується в розмірах під час лікування, то тактику можуть змінити на оперативну. Ендометріоїдна кіста більша за 3 см, а також дермоїдна кіста, цистаденома, на жаль, не доступні для консервативного лікування, і впоратися з ними можна лише оперативно.

Як би там не було, ми все одно в більш виграшному положенні в порівнянні з нашими предками: їм доводилося жити зовсім з іншими забобонами. Наприклад, в Давньому Єгипті вважалося, що каріес викликають зубні черви – саме вони залишають отвори в емалі. Позбавлятися від напасті рекомендували різними способами, в тому числі заповнювали дірки в зубах воском (і це далеко не найхимерніший метод лікування давнини).

За матеріалами

Підписуйся на "Психологія та Саморозвиток" в TELEGRAM !
Total
23
Shares