Психологія

Код впевненості: 3 умови для здорової самооцінки

Чим можуть бути небезпечні тренінги особистісного росту? Вони накачують нас штучним позитивом. Тренер особистісного росту не навчить нас спиратися на реальність і на персональний досвід. Він не допоможе розібратися в собі і в корені наших проблем. Як же бути? Ось три ключові принципи позитивної психології.

Підписуйся на нашу сторінку у Фейсбуці!

«Подорож до впевненості невпевнених у собі людей не починається з нуля. Воно починається з мінус ста», – сказав Роберт Келсі, автор книги «Код впевненості». І це дійсно так: у людей з низькою самооцінкою вже є досить великий негативний досвід, поверх якого неможливо штучно «намалювати» оптимізм і радість. Саме тому мотиваційні тренінги не працюють в довгостроковій перспективі: вони приносять лише тимчасове полегшення, після якого часом стає ще гірше, ніж було. У статті поговоримо про те, що реально сприяє здоровій самооцінці.

Чому самооцінку можна підняти, накачуючи себе штучним позитивом

Відомий американський психолог, професор психології Пенсільванського університету Мартін Селігман став одним із засновників позитивної психології. На жаль, цей напрям в психології незаслужено лають, і все «завдяки» величезній кількості тренінгів особистісного зростання, які накачують людину штучним позитивом. Чим вони небезпечні? Людина впадає в якусь подобу маніакального стану і починає ігнорувати закони реальності.

Тренери особистісного зростання не вчать нас спиратися на реальність і на наш особистий досвід. Вони не допомагають розібратися в собі і в корені наших проблем. На таких тренінгах вам скажуть те, що ви хочете почути, і навчать підлаштовувати реальність під деколи абсолютно невиправдані очікування. Якийсь час ви будете переконані, що життя дійсно заграло новими фарбами, почало змінюватися в кращий бік. Але заряду, отриманого на таких тренінгах, як правило, вистачає ненадовго, тому що він не підкріплений вашим особистим досвідом і вашими реальними можливостями. Рано чи пізно з реальністю доведеться зіткнутися, і падати буде боляче. Усвідомлення, що насправді ви реальністю не керуєте, може привести до гніву і розчарування.

Мартін Селігман попереджає про це в своїй книзі «Як навчитися оптимізму». Він пише, що «навички оптимізму не мають нічого спільного з поглядом на світ крізь рожеві окуляри. Вони не зводяться до постійного промовляння про себе позитивних афірмацій, тому такий спосіб має незначний ефект, якщо взагалі має.

А ось що дійсно має значення, так це те, що ви думаєте і говорите собі, коли з вами трапляється якась невдача». Здатність змінювати звичні деструктивні думки на більш позитивні і, як не дивно, більш реалістичні – ось що, на думку Селігмана, є основою оптимізму.

Три базові принципи позитивної психології

Поговоримо про три базових принципи позитивної психології, які допоможуть не падати духом, стати більш оптимістичними і впевненішими в собі.

1. Контроль над звичним стилем мислення

Мартін Селигман пропонує повернути усвідомленість в наш звичний хід думок, який ми вже не контролюємо. Згадайте, що ви на автоматі говорите собі, коли у вас щось не виходить? Думаю, ви будете здивовані, як ви до себе безжальні і як, насправді, ваші думки далекі від реального стану справ. Важливо це змінити, тому що звичні думки перетворюються в переконання, а переконання впливають на наші вчинки, а з вчинків складається наше життя.

Селігман розробив цікаву методику, яка дозволяє повернути контроль в цю сферу і поліпшити загальний емоційний настрій з опорою на реальність. Детально про цю методику ви можете прочитати в нашому огляді бестселера Мартіна Селігмана «Як навчитися оптимізму».

2. Фокус уваги на позитивному досвіді

Кожен день з нами трапляються різні події: і хороші, і не дуже. Однак ми схильні довго пам’ятати погане і майже не помічаємо хороше. Мартін Селігман пропонує поміняти фокус уваги: ​​свідомо концентруватися на позитивному. Це не означає, що все інше треба ігнорувати. Це означає, що треба допомогти своєму мозку запам’ятовувати не тільки погане, але і хороше. Якщо щовечора перед сном ви будете згадувати, що хорошого з вами сталося за день, то через деякий час здивуєтеся, як зміниться ваш настрій і ставлення до світу. Ви раптом почнете усвідомлювати, що і хороше у вашому житті теж трапляється і його не так вже й мало, як вам здавалося раніше.

3. Накопичення позитивного досвіду

На початку статті ми писали, що у невпевнених людей за плечима багато негативного досвіду. У деяких справа доходить навіть до вивченої безпорадності. Цей термін запропонував Мартін Селігман. Він позначає стан, коли людина, ґрунтуючись на своєму попередньому негативному досвіді, втрачає надію що-небудь змінити в майбутньому і взагалі перестає що-небудь робити. Особливо небезпечний такий стан для дітей. Якщо дитина постійно отримує погані оцінки, і вчитель транслює їй, що на більше вона не здатна, то в якийсь момент дитина перестає старатися: навіщо робити уроки, якщо результат завжди один і той же? Це небезпечний стан, який може закріпитися. Що ж радить Мартін Селігман в своїй книзі?

Доктор Селігман радить: щоб вийти зі стану вивченої безпорадності, треба накопичувати позитивний досвід вирішення життєвих завдань. У ситуації з дітьми, можливо, навіть доведеться створювати для дитини ситуації успіху – принаймні спочатку. Хваліть її навіть за мінімальні старання, знаходіть в її роботах хоч щось, що можна розцінити як, нехай маленький, але успіх. Можна навіть трохи перебільшити: важливо, щоб дитина знову повірила, що може отримати хорошу оцінку – що від її зусиль щось залежить. Тут, звичайно, потрібна ще й допомога вчителя.

А що ж робити дорослим? Теж саме – накопичувати позитивний досвід, і неважливо, в якій області. Успіх в чомусь одному поширюється на все інше. Будь-який позитивний досвід (в спорті, хобі – де завгодно) робить нас впевненішими, допомагає відчути свою силу. Завдяки цьому, нам легше зважитися на щось нове або пережити невдачу. Напевно, цей феномен можна назвати, за аналогією з вивченою безпорадністю, вивченою звичкою до успіху.

Тільки так ми можеш підняти свою самооцінку, а не за допомогою афірмацій і штучного вливання в нас мотиваційної енергії інших людей на тренінгах. Так, ростити свій позитивний досвід зсередини непросто, особливо якщо врахувати, що негативного в рази більше. Але вода камінь точить – поступово, маленькими кроками це вийде.

Ми, дорослі, знаходимося в більш виграшному положенні, тому що самі можемо створювати для себе ці ситуації успіху, а дітям потрібно допомогти. У будь-якому випадку, Мартін Селігман впевнений, що з вивченою безпорадністю можна впоратися за допомогою звички до успіху. Чим більше позитивного досвіду ви заробите, тим більш впевненими станете – і ваша самооцінка підвищиться.

За матеріалами