Боротьба з корупцією – дуже серйозна справа, але й тут є великий простір для творчості. Намалювати комікси, придумати гру чи організувати футбольний матч – все це може допомогти. 1 червня в ботанічному саду імені Гришка стартує проект «Парк Корупції», де можна буде дізнатися, як долають такі злочини в Україні та світі. А почитати про десять нестандартних та доступних кожному способів боротьби можна вже зараз.

У 2010 році індійські активісти запустили сайт «Я дав хабар» (I Paid A Bribe), де можна анонімно повідомити про випадки корупції. Засновники сайту використовують ці дані, щоб продемонструвати масштаби проблеми та вплинути на кадрові призначення у владі та місцевих органах самоврядування. Вони вважають, що однією з причин поширення корупції є те, що люди часто не знають легальних шляхів протидії їй та бояться про неї повідомляти.

За вісім років активісти зібрали понад 158 тисяч свідчень про хабарництво у 1072 містах. Деякі з них привернули увагу медіа та спричинили арешти корупціонерів. На сайті також можна розповісти історії про відмову давати хабар та чесних поліцейських, які допомогли запобігти корупції – їх за вісім років зібралося понад тисячу. Подібні ініціативи за цей час також з’явилися у 30 інших країнах Азії, Африки, Європи та обох Америк.

На сайті «I Paid A Bribe» можна сповістити про випадок корупції, про відмову давати хабар, а ще лишити відгук про чесних працівників поліції.

Живописні полотна про тортури, які чекають на нечесних держслужбовців, з’явилися ще в Середньовіччі. Сьогодні існує безліч конкурсів та ініціатив, покликаних підвищити обізнаність про корупцію в суспільстві та вплинути на корупціонерів у владі. Боротись із корупцією можуть не тільки правоохоронні органи, а й художники. Це довів індійський політичний карикатурист Асеем Тріведі, який у 2011 році розпочав кампанію «Карикатури проти корупції» на підтримку загального антикорупційного протесту, що тоді відбувався в Індії водночас із голодуванням індійського громадського активіста Анни Хазаре.

Роботи Тріведі та інших карикатуристів стали настільки популярними, що влада заблокувала сайт кампанії. Самого Тріведі згодом арештували, після чого він присвятив свою діяльність боротьбі з інтернет-цензурою в Індії.

До хабарництва у вишах настільки звикли, що воно вже стало ледь не частиною університетської культури – чого варті лише ритуальні накривання столів для викладачів на іспитах. Обговорення випадків корупції в академічному середовищі в Україні в основному відбувається в закритих студентських чатах, а от у Кхонкенському університеті в Таїланді – одному з найбільших і найпопулярніших вишів в Азії – у 2014 році створили ціле кафе для дискусій про корупцію в освіті.

Згідно з опитуванням, 60 відсотків студентів у Таїланді спокійно ставляться до хабарів та плагіату в академічних роботах. Засновники антикорупційного кафе вважають, що однією з причин хабарництва в університеті є відповідна культура, яка багатьом видається прийнятною. І створення місць для відкритої та безпечної дискусії про корупцію здатне її змінити.

Петр Сорек, мешканець Праги, знайшов спосіб одночасно боротись з корупцією та легально заробляти на ній. У 2011 році він створив «Корупційний тур» – компанію, що пропонує екскурсії на теми корупційних скандалів у посткомуністичній Чехії. Так, маршрут одного з турів пролягає через розкішні вілли корумпованих бізнесменів та спальні райони, де вони мешкали до того, як почали брати і давати хабарі.

Сорек також водить екскурсії на незаконні будівництва, де зникли гроші платників податків, та у празькі лікарні, де процвітає хабарництво. Хоча за останні 20 років у Чехії було достатньо гучних корупційних скандалів, практично жоден з них не розслідували. Сорек каже, що закриє «Корупційний тур» після очищення уряду – однак навряд чи станеться найближчим часом.

До боротьби з корупцією можуть долучатися навіть школярі. Як, наприклад, у Філіппінах, де близько мільйона хлопців та дівчат зі скаутських організацій разом з активістами перерахували випущені шкільні підручники в усій країні, щоб викрити корупційні схеми, пов’язані з їх виробництвом. Міністерство освіти надало волонтерам доступ до бюджету та договорів, і вони змогли оцінити справжню вартість посібників. У результаті волонтери домоглися зниження вартості книжок на 40%, заощадивши таким чином 1,4 мільйона доларів, та заміни 60 тисяч бракованих підручників.

До речі, у Філіппінах також працює ініціатива «Перевір мою школу», яка дозволяє учням та батькам стежити за витратами бюджетів на потреби навчальних закладів.

Відколи в Україні запровадили електронне декларування, читати звіти про статки стало народною розвагою. Проект «Котики» організації «Канцелярська сотня» перетворив оцифрування давніших, паперових декларацій на не менш захопливе дозвілля. Раніше відскановані документи переводила в електронний формат група волонтерів, однак через монотонність роботи ці дані містили багато помилок. Тепер будь-хто може зареєструватися на сайті проекту, витратити 15 хвилин на розшифровку відсканованої декларації, дочекатись, поки її перевірить редактор, і отримати віртуального котика. Котики, у свою чергу, конвертуються в гривні, які можна перерахувати різним благодійним організаціям.

Наразі розшифровано та оприлюднено майже 19 тисяч декларацій – практично всі, що знаходились у відкритому доступі.

Відпочити від політики в театрі більше не вдасться – корупцію обговорюють і тут. Так, минулої осені в Україні поставили одразу дві документальні вистави на цю тему: «Ресторан «Україна» Дмитра Левицького та «Внутрішнє переконання» Павла Юрова. Перша побудована на особистих спогадах та рефлексіях акторок про хабарництво побутового та державного рівня. Друга – на медійних історіях про борців з корупцією.

Однак театр може бути не лише способом підвищити обізнаність про хабарництво. Наприклад, 2014 року британсько-норвезько-індійський розслідувач та драматург Нігель Крішна Ієр заснував міжнародний «Театр корупції» – проект, який за допомогою візуальних мистецтва та документалістики вчить розслідувати корупцію. Серед реальних постановок театру – мюзикл про громадянську відповідальність та боротьбу з системою.

Як і в Україні, прискорення або просто виконання багатьох бюрократичних процедур у багатьох країнах вимагає «прихованої плати». 2007 року індійські активісти надрукували й розповсюдили 25 тисяч «нульових рупій» – підробних банкнот із закликами не давати й не брати хабарі – спеціально для користування в держзакладах. Цей іронічний спосіб боротися з корупцією виявився ще й украй дієвим. За десять років активісти видали більше мільйона таких купюр.

Волонтери роздають їх неподалік місць, де зазвичай вимагають хабарі – наприклад, на вокзалах чи в державних лікарнях. Активісти кажуть: це легкий і безпечний спосіб відкрито протистояти корупції, адже чиновники бояться розслідувань. А деякі держслужбовці тепер навіть вішають «нульові рупії» в кабінетах, щоб продемонструвати власну чесність.

Якщо «Монополія» для вас занадто відірвана від реальності, пограйте в настільну гру від Amnesty International. Усе, що вам знадобиться, – карти, які можна завантажити на сайті організації, годинник та олівці. Сюжет гри побудований на історії біженців, які намагаються втекти від війни. На своєму шляху їм доведеться зустрічатись також і з корупцією. Бали гравців залежать від їхніх рішень, а гра розповідає про корупційні схеми в соціальній системі.

Схожу онлайн-гру «Обираєш ти!» нещодавно випустили і в Україні. У ній можна грати за президента, прем’єра або депутатку і стежити, як рішення, пов’язані в тому числі з хабарництвом, впливають на рейтинг гравця. До речі, до персонажів обіцяють скоро додати голову ОДА.

10. Організувати марафон або футбольний матч

Молодь в Афганістані – одній із найбільш корумпованих країн світу – для боротьби з корупцією використовує навіть спорт. Так, у Кабулі відбуваються марафони під закликом не брати й не давати хабарі. І хоч вони відбуваються на коротких дистанціях, вони привертають увагу медіа. А в Кенії придумали спортивну гру про корупцію для підлітків «Червона картка» на основі футболу. За правилами, на футбольне поле під час гри ставлять дорожні конуси, які символізують головні причини корупції (жадібність, кумівство тощо) і блокують рух гравців. Якщо гравець збиває конус, його команду штрафують.

platfor.ma

Приєднуйтесь до групи Вар’ят в Facebook і стежте за оновленнями. З нами цікаво!