Психологія

Інтровертом бути не тільки легко, але і дуже приємно

Інтроверти – це люди, чиї інтереси і увага в значній мірі звернені всередину, вони тонше відчувають і глибше мислять, проникаючи в суть речей. А екстраверти – більше уваги приділяють зовнішньому, вони імпульсивні, експресивні і злегка поверхові, створені «для парадів».

Як живеться інтровертам? Чи легко бути замкнутим в наше століття загальних комунікацій?

«Так. Інтровертом бути не тільки легко, але і дуже приємно». І взагалі, майбутнє, схоже, саме за інтровертами! А вони вже зуміють облаштувати світ так, щоб і екстравертам в ньому жилося зручно і комфортно!

А тепер трохи про те, хто ж такі, власне, інтроверти і їх антагоністи – екстраверти. Ці терміни були вперше введені Карлом Юнгом для позначення людей, які по-різному відносяться до світу, сприймають його і виявляють себе. Власне, застосував він їх для опису світовідчуття і поведінки його колег Зигмунда Фрейда (екстраверт) і Альфреда Адлера (інтроверт), які в силу своїх психо-фізіологічних особливостей вступили в конфлікт на ґрунті спільної роботи. При цьому обидва мали рацію, але абсолютно не здатні зрозуміти один одного, тому що вперто не бажали визнавати можливості сприйняття і оцінки однієї і тієї ж проблеми з позиції іншої людини. Ці спостереження дозволили Юнгу створити свою власну теорію і плідно працювати над нею.

Те, що в світі крім «чорного і білого», гарячого і холодного, швидкого і повільного, чоловіків і жінок, інь і янь, існує ще й інтровертне і екстравентне, підтверджується прислів’ями і крилатими виразами. «Тихіше їдеш, далі будеш», «сім разів відміряй, один – відріж», «зустрічають по одягу, проводжають по розуму» – всі ці та безліч інших фраз було придумано інтровертами.

Вважається, що західне суспільство орієнтовано на екстравертні прояви. Схід традиційно більш інтровертивний, чи то  «загадковий» і мудрий.

Виявляється, екстравертність і інтравертність зумовлені фізіологічно і залежать від процесів, що проходять в головному мозку. При цьому вчені заявляють, що інтровертів приблизно в три рази менше, ніж екстравертів. Може бути, тому саме екстраверти «прогнули світ під себе»? Але все ж природа чогось створила інтровертів. Зрозуміло, для чого? Для рівноваги і прагнення до гармонії.

Смію припустити, що інтровертний спосіб функціонування головного мозку, як більш складний, виник в процесі еволюції пізніше, ніж екстравертний. І значить, більш «перспективний», тому що розрахований для «довгострокової» діяльності. Все це повинно втішати (так насправді і втішає!) інтровертів, які, здавалося б, губляться на тлі клопітливих, яскравих, блискучих екстравертів. Але «загубитися» в натовпі – це найкраща стратегія поведінки для інтроверта, якщо його якимось чином раптом занесе в натовп.

Якщо ви інтроверт, то ви ніколи не перетворитеся на свою протилежність. Так вам це і не потрібно. Найчастіше, коли який-небудь вічно поспішаючий екстраверт з величезними зусиллями і масою витраченої енергії (вірніше, вже без неї), нарешті, під грім ангажованого ним оркестру та спалахи камер запрошених ним же кореспондентів досягає давно наміченої ним «високої» мети, то він з подивом помічає, що там вже давно і затишно влаштувався який-небудь інтроверт в улюбленому розтягнутому «по фігурі» светрі, в домашніх тапочках на босу ногу, щосили насолоджується життям. І тільки нестерпний шум, створений екстравертом, змушує його покинути насиджене місце і не поспішаючи рушити до освоєння інших цілей, які давно вже дозріли в його мозку.

А якщо ви, шановний інтроверт, все ж ще не усвідомили до кінця ні своєї «обраності», ні всіх її очевидних плюсів, то ось вам кілька «практичних порад»:

• Прийміть себе такими, якими ви є
• Цінуйте свій внутрішній світ
• Забезпечте собі особистий простір
• Дайте собі час, щоб плідно думати
• Навчіться «запасатися енергією»
• Ретельно плануйте відвідування громадських заходів, ходите тільки на найнеобхідніші
• Виробіть особистий темп життя
• Рухайтеся до соціальних цілей маленькими кроками
• Повноцінно відпочивайте
• Насолоджуйтесь життям у всіх його проявах.

За матеріалами