Здоров'я

Гормон голоду. Що змушує нас багато їсти?

Грелін має неоднозначну репутацію, його звинувачують в ожирінні, алкоголізмі, зниженні фертильності та інших гріхах. Але давайте ми з вами розберемося в серії невеликих заміток, в чому все ж користь греліну, як дотримати тонкий баланс між «хорошим» і «поганим» греліном. І сьогодні почнемо з обговорення питання про грелін і дофамін стосовно продуктів харчування.

Підписуйся на "Психологія та Саморозвиток" у телеграмі!

Звичайно, ми знаємо, що прийом їжі викликає підвищення рівня дофаміну. Секрет тут простий: чим більше підйом інсуліну і лептину, тим вище злітає дофамін. Тому всі продукти і технології, що збільшують інсуліновий індекс, будуть смачними (цукор, борошняне, молочне, подрібнене, запечене, солоне і т.п.). Такий шлях стимуляції («ненажерливість») передбачуваний: фазова стимуляція їжею знижує чутливість рецепторів, що призводить до компенсаторного збільшення споживання таких продуктів, ожиріння та інших проблем.

Звичайно, в такому стані звичайна їжа буде «несмачною». А ми знаємо, що насильство над собою – це недобре. Тут на допомогу нам приходить гормон голоду грелін, як говорить народна мудрість: «голод – найкраща приправа». Грелін збільшує дофаміновий відгук на звичайні продукти. Грелін помітно збільшує задоволення від їжі. Тому, коли ми голодні, звичайна їжа здається нам ду-у-у-же смачною, і їмо ми її із задоволенням.

І тут виникає питання і часте побоювання: якщо голод збільшує смак їжі, чи є ризик переїсти? Люди бояться, що «нагулявши апетит», вони з’їдять зайвого. Так, грелін збільшує кількість їжі, що з’їдається, але робить це збільшуючи частоту прийомів їжі, а не разовий обсяг. Адже грелін виробляється стінками шлунка, тому якщо ви їсте достатній обсяг їжі (включаючи овочі та зелень) і дотримуєтеся чіткого режиму харчування, то приводів боятися греліну у вас немає.

Зверніть увагу, що грелін має нейропротективну дію, збільшуючи концентрацію дофаміну, захищаючи дофамінергічні нейрони, знижуючи ризики депресії і хвороби Паркінсона.

Як це працює? Справа в тому, що грелінові рецептори в головному мозку сконцентровані у дофамінових відділах мозку, таких як VTA (вентральна область покришки) і SN (чорна речовина). Грелін тут підсилює не тільки прагнення до їжі, але і в цілому «мотивацію». Звичайно, у людини виміряти мотивацію складно, але на тваринах чітко встановлено: чим більше греліну, тим більше тварина готова працювати для отримання нагороди. Більше греліну – більше мотивації і wanting. Мало греліну (наприклад, при постійних перекусах і переїданні) – мало мотивації.

Але занадто багато wanting небезпечно при залежностях, там сильне підвищення рівня греліну збільшує ризик наркотичного зриву. Тому тим, хто виходить із залежності важливо дотримуватися правила уникати «HALT» (hungry, angry, lonely, tired – голодний, злий, самотній, втомлений.)

Висновок. Отже, надлишок інсулогенної їжі викликає викид дофаміну у короткостроковій перспективі, але зловживання цим призводить до зниження його рівня. Контролюючи інсулін, ми керуємо і дофаміном. А от гормон голоду грелін збільшує рівень дофаміну і підвищує апетит. Але надмірне підвищення рівня греліну підвищує ризик харчового зриву і переїдання, особливо на тлі стресу, самотності і негативних емоцій. Їжа з низькою питомою калорійною щільністю і правильний режим харчування допомагає збалансувати грелін і дофамін, отримуючи задоволення від їжі і зберігаючи мотивацію в проміжках між прийомами їжі.

Оригінал