Психологія

Емпатія і співчуття: що робить нас людьми?

В людині дуже розвинене почуття індивідуальності, і чим сильніше наше его, тим складніше нам встановлювати зв’язки з іншими людьми. Однак саме зв’язки, соціальні та міжособистісні, роблять нас сильнішими: коли ми починаємо бачити світ з позиції іншої людини, ми можемо відкрити для себе чимало нового і цікавого. Давайте розберемось в емпатії – здатності сприйняття інших, яка робить нас людьми.

Емпатія як область наукового інтересу знаходиться в полі зору відразу декількох наук, від психології і соціології до нейробіології. Пов’язано це з тим, що, коли ми відгукуємося на почуття і переживання інших людей, ми задіюємо різні типи реакцій – не тільки емоційні, але і когнітивні.

Про емпатію і співчуття

Емпатія – це здатність відчувати іншу людину, співвіднести себе з нею, а іноді навіть прочитати чужу емоцію. Фактично, проявляючи емпатію, ми встановлюємо психологічний та емоційний зв’язок з іншою людиною, розмиваючи межі між «я» і «вона».

Емпатія відноситься до категорії когнітивних здібностей людини, точно так само як здатність представляти сценарії майбутнього або вирішувати проблеми на основі попереднього досвіду.

Емпатія vs. співчуття

Однак емпатія – це не єдина наша зброя в арсеналі реакцій на чужі біди: людям також властиво випробовувати співчуття. І хоча дві ці здібності виглядають дуже схожими, між ними є одна чітка відмінність.

Коли ми відчуваємо емпатію, ми як би представляємо себе в ситуації (втім, з цим можна посперечатися – див. нижче), аналогічній тій, в якій опинилася інша людина, і приймаємо її досвід таким чином, немов ми самі ж його переживаємо. Однак ключовий момент в тому, що в реальності ми не відчуваємо реальні почуття: ми їх моделюємо.

Коли ми виявляємо співчуття, ми точно так само приймаємо на себе чуже переживання, однак на цей раз воно на нас впливає – нас настільки зворушує чужий досвід, що у відповідь ми відчуваємо власну емоційну реакцію: нам погано, ми переживаємо або, навпаки, раді і щасливі за успіхи іншого.

Сама емпатія також ділиться на категорії, їх дві – емпатія емоційна і емпатія когнітивна, в залежності від того, якого типу реакцію ми проявляємо

Для емоційної реакції первинним тригером стає саме почуття, яке відчуває інша людина. Ми відгукуємося на неї напівавтоматом і починаємо відчувати емоційну емпатію. При цьому наші відчуття не дзеркальні: якщо хтось впав і, наприклад, зламав ногу, ми моделюємо і приймаємо на себе певну частку чужого страждання, але не фізичну біль.

У разі когнітивної емпатії тригером, як правило, є усвідомлена увага до відчуттів іншої людини. Саме когнітивна емпатія мається на увазі в рамках розвитку емоційного інтелекту: людині пропонується не просто відреагувати на чиюсь біль, але докласти зусиль для того, щоб її зрозуміти. Когнітивна емпатія – це спроба зазирнути в голову іншої людини, розпізнати, що вона відчуває, і, не будемо приховувати, за можливості використовувати це собі на користь. Наприклад, передбачити реакцію людини на нашу пропозицію і в залежності від неї вибудувати стратегію переговорів.

Як ми співпереживаємо?

Намагаючись краще зрозуміти механізм формування емпатії і відповісти на питання «Як це взагалі працює?», нейробіологи та соціологи об’єдналися, щоб розробити дві теорії. Цікаво те, що ці підходи до природи формування емпатії протилежні одна одній і наука поки не дає конкретної відповіді про те, як працює емпатія. Так що обидві теорії – лише припущення, які, втім варто взяти до уваги.

Перший підхід – це теорія симуляції, прихильники якої вважають, що в момент емпатії ми імітуємо емоцію іншої людини, фактично уявляємо собі, що б ми відчували на місці людини, і багато в чому спираємося на емоції, а деякі навіть скажуть, що на фантазію.

Другий підхід – це теорія розуму, згідно з якою ми не живемо в світі власних фантазій про чужі почуття, але спираємося на конкретні факти. Так, проявляючи емпатію, ми опираємося на своє подання і минулий досвід щодо того, що повинна відчувати людина в подібних ситуаціях. Тобто використовуємо розумові процеси для пояснення почуттів і дій.

Навіщо це потрібно?

Знати про механізм утворення емпатії потрібно хоча б з благородного прагнення до освіти, а ось сама по собі емпатія потрібна для того, щоб бути людьми. Можна сміливо сказати, що емпатія – це будівельний матеріал людської моралі. Завдяки їй ми живемо і існуємо в соціумі, без якого, як відомо, ми б не вижили як вид (що вже там, тварини прагнуть збиватися в зграї!).

Людина, яка не страждає порушеннями психопатичного спектра, починає проявляти перші ознаки емпатії у віці двох-трьох років. Однак, незважаючи на природну схильність до розвитку емпатії, то, якими будуть її прояви (обійняти або співчутливо покивати на боці) і як часто ми будемо їх собі відкрито дозволяти, залежить від виховання, культури, навколишнього середовища і навіть генетики. Втім, хоча певні «норми» можуть обмежувати наші реакції, дослідження показують, що протягом усього життя людина схильна проявляти однаковий рівень емпатії. А точніше, той, який вона розвинула до кінця підліткового періоду, і з цієї точки зору дуже важливо при вихованні дітей заохочувати їх здатність до співпереживання і допомоги близьким.

Розвинена емпатія робить нас успішними членами суспільства, вона – ключовий компонент в людській, соціальній і психологічній взаємодії на всіх етапах життя, тому що допомагає нам зрозуміти потреби і наміри інших людей. Безумовно, далеко не кожна людина має потребу в активному соціальному житті, але все ж для розвитку здорової та щасливої ​​особистості критичну роль відіграє наявність найближчого оточення людей.

На основі емпатії ми будуємо свої відносини в родині, на роботі, за межами побуту і професійної діяльності, і все це в кінцевому підсумку впливає на те, наскільки ми будемо щасливі і задоволені власним життям.

Загалом, чим більше співчуття і співпереживання, тим менше рахунку на терапію і відновлення психічного здоров’я. Саме час піти і подумати про почуття ближнього прямо зараз.

За матеріалами

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Будь ліпшою. Будь розумнішою та мудрішою! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20