Психологія

Чому так важко визнавати свої помилки і що з цим робити

Дуже просто — біологічно люди налаштовані на зв’язок з собі подібними. Це питання безпеки. Виживання первісної людини залежало від її здатності залишатися разом з групою сильних і здорових родичів. Життєвий досвід сформулював правило: будь поруч з успішними і залишишся в безпеці. Якщо ви промахнулися, мовчіть. Якщо ви помітили, що заподіяли біль іншим, навмисно чи ні, намагайтеся не згадувати про це. Прикусіть язика, якщо не хочете, щоб вас вигнали з колективу за допущені промахи. Визнання помилок робить уразливим. Демонстрація уразливості ставить під загрозу виживання.

Зараз наше завдання зовсім інше: ми повинні «перепрограмувати» психіку, щоб побачити в помилках корисний урок і перевагу, а не загрозу.

Спробуйте наступну вправу

  • Згадайте всі випадки, коли друг або кохана людина зізнавалася вам в помилці.
  • Запишіть поруч з кожною подією, що ви при цьому відчували, тільки будьте максимально конкретні.
  • А тепер складіть список ситуацій, коли партнер неправий, але не визнавав свого промаху. Опишіть свої емоції з цього приводу.

Ви побачите цікаву закономірність: коли близька людина визнає помилку, ви готові обійняти її і відчуваєте ще більший зв’язок.

Ми помиляємося просто тому, що ми люди. Дозволяючи собі визнати замішання і ризикнувши показати оточуючим, ви відкриваєте для себе безліч дверей. Щирість допомагає побачити, що об’єднує вас з іншими людьми. Не кажучи вже про те, що хвилювання про помилки забирає дуже багато енергії, яку ви могли б використовувати більш ефективно!

Всі ми робимо помилки. Постарайтеся прийняти цю істину замість того, щоб закривати на неї очі.

За матеріалами

Любиш розвиватися та отримувати нові знання та досвід поки усі навколо деградують? Тоді підписуйся на нашу спільноту у ФЕЙСБУЦІ! Не будь як всі! Будь ліпшою. Будь розумнішою та мудрішою! Підписуйся!

 

facebook.com/dyvosvit20