Connect with us

Вар'ят

Саморозвиток

Чому розумні люди часто бувають нещасливими

Для того, щоб почуватись щасливою людиною, потрібно займатись справою, яка приносить задоволення. Про це стверджує професор Радж Рагунатан, автор книги “Якщо ти такий розумний, то чому нещасливий?”.

Що необхідно людині, щоб вона почувалась щасливою? Всі говорять про задоволення власних потреб. Однак наука пропонує свої складові, до яких входять повноцінні соціальні стосунки, успіх в повсякденній діяльності та можливість самостійно приймати рішення. Але не завжди людина з хорошою освітою чи добре забезпечена почувається щасливою чи повністю задоволена своїм життям.

Зрозуміти, чому так відбувається, намагається на сторінках своєї книги “Якщо ти такий розумний, то чому нещасливий?” (If You’re So Smart, Why Aren’t You Happy?) викладач маркетингу в Школі бізнесу ім. МакКомба при Техаському університеті в Остіні Радж Рагунатан.

Пропонуємо вам уривки інтерв’ю журналіста The Atlantic Джо Пінскерза з професором Рагунатаном, який впевнений, що люди не відчувають щастя через застарілі погляди на світ та постійну боротьбу за виживання. А замість цього нам просто потрібно займатись тим, що нам подобається.

“Я рекомендую альтернативний підхід, а саме: краще зрозуміти, що у вас добре виходить і що саме приносить вам задоволення. Слава, влада та гроші прийдуть самі собою, а ви не ставитимете собі за ціль перевершити інших”, – стверджує професор.

Коли вам не потрібно порівнювати себе з іншими, ви рухаєтеся до того, що вам інстинктивно подобається робити, і, якщо ви будете зосереджені на цьому досить довго, то є велика ймовірність, що стане в цьому профі

Якщо ми повернемося до трьох людських потреб (бути частиною суспільства, бути майстерним в чомусь та незалежним), я б додав четверту, — ваше ставлення або світогляд. І, щоб було простіше, цей світогляд можна описати одним з двох способів: перша з крайнощів — це дефіцитний підхід, або ж погляд на ваш успіх крізь призму провалу інших, що призводить до соціального порівняння; а друга — орієнтування на надлишок, іншими словами — місця для розвитку вистачить всім”, – розповів Рахунатан.

На його думку, перша крайність можлива в умовах війни або там, де панує бідність, а ще — в деяких видах спорту, таких як бокс. Люди протягом дуже довгого часу якраз виживали в світі дефіциту. Це стосується їжі, ресурсів, плодючості землі і т.д. Але з часом необхідність боротись за виживання минула.

“З одного боку, людина схильна більше фокусуватися на негативних речах. Але водночас вона знаходиться в пошуках щастя, намагається стати кращою, аніж була. В певній мірі для щастя всім нам потрібно зовсім мало: робити те, що подобається, в що можна зануритись з головою.

Якщо поспостерігати за дітьми, стає очевидно, що їм це близьке. Вони не відволікаються на критерії, які не стосуються справи. Вони роблять те, що насправді приносить їм задоволення”, – зазначив під час інтерв’ю Рахунатан.

Вчений розмірковує, що на зміну “батога і пряника” як методики мотивації працівників прийшла “Мотивація 2.0”. В основі цього підходу лежить необхідність зрозуміти, що по-справжньому подобається людям. Як приклад. реалізація цієї практики — корпоративна культура Google.

“Вважаю, що нами керує велика кількість застарілих знань про те, як працює бізнес. Саймон Сінек в одній зі своїх книг висловив думку про те, що компанії працюють за правилами, які дісталися їм від військових, — з суворою ієрархією та орієнтацією на брак ресурсів. Але якщо поглянути на найвидатніших полководців, можна побачити, що вони діяли по-іншому. Таким чином, бізнес перейняв помилковий набір ідей, які базуються на тому, як велись справи в минулому. Але зараз вимальовується набагато успішніший підхід до ведення бізнесу і досягненню успіху, заснований на світосприйнятті з позицій надлишку”, – підкреслив професор.

Рахунатан зауважив, що людям властиво думати, що якщо їм в чомусь пощастить, це може зробити їх щасливими. Але практика, за його словами, показує, що це не так.

“Причина, через яку важливо не пов’язувати щастя з конкретними результатами, в тому, що результати, хороші чи погані, не впливають безпосередньо на щастя. Якщо згадати розставання з першим коханням, перелом руки або потрапляння в лікарню на кілька місяців, ви в ті моменти могли думати: “Боже, це кінець, мені ніколи не стане краще”. Але, зрештою, ми з легкістю переживаємо такі речі, та й не тільки такі”, – міркує Рахунатан.

Ба більше, він впевнений, що такі події дозволяють навчитися нового і вирости як особистість.

За матеріалами

Click to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Фейсбук

Популярне

To Top